Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

Відпочинок в саунах та лазнях львова

відпочинок в саунах та лазнях львова

laznya.ua

Архів - December, 2007

Біографія Кравчука Леоніда Макаровича.

Monday, December 31st, 2007

Кравчук Леонід МакаровичКРАВЧУК ЛЕОНІД МАКАРОВИЧ

Народився 10 січня 1934 року у селі Великий Житин Рівненської області.

У 1958 році закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка, економіст, викладач політекономії. Кандидат економічних наук. Почесний доктор Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, професор багатьох національних та іноземних університетів.

1958-1960 рр. – викладач Чернівецького фінансового технікуму.

1960-1967 рр. – консультант-методист Будинку політпросвіти, лектор, помічник секретаря, завідувач відділу агітації і пропаганди Чернівецького обкому КПУ.

1967-1970 рр. – аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

1970-1988 рр. – завідувач сектору, інспектор, помічник секретаря ЦК, перший заступник завідувача відділу, завідувач відділу агітації і пропаганди ЦК КПУ.

1988-1990 рр. – завідувач ідеологічного відділу, секретар ЦК КПУ, другий секретар ЦК КПУ.

1989-1990 рр. – кандидат у члени Політбюро.

1990-1991 рр. – член Політбюро ЦК КПУ, Голова Верховної Ради УРСР, України. Народний депутат Верховної Ради УРСР Х-ХІ скликання, народний депутат України ХІІ (І) скликання. Склав повноваження у зв’язку з обранням Президентом України.

У серпні 1990 р. заявив про вихід з лав КПРС.

У 1991-1994 рр. – Президент України. У 1993 р. погодився на дострокові вибори глави держави (призначені на липень 1994 р.). В першому турі набрав найбільшу кількість голосів серед інших кандидатів, але в другому програв Леоніду Кучмі.

З 1998 р. – член СДПУ(о) і Політбюро СДПУ(о), делегат ХІІІ-ХVI з’їздів СДПУ(о).

1994-1998 рр. – народний депутат України II скликання. Член фракції “Соціально-ринковий вибір”, пізніше “Конституційний центр”.

З 1997 р. – голова Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи.

1998-2002 рр. – народний депутат України III скликання. Обраний за списком СДПУ(о). Член Комітету з іноземних справ і зв’язків з СНД Верховної Ради України.

З 1999 р. – співголова Всеукраїнського об’єднання демократичних сил “Злагода”.

З 2000 р. – президент Українського муніципального клубу.

З 2001 р. – президент Всеукраїнської доброчинної організації “Місія “Україна – Відома”.

З 2002 р. – народний депутат України IV скликання. Обраний за списком СДПУ(о), Член Комітету із закордонних справ Верховної Ради України.

З 2002 р. – голова фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України.

18 грудня 2005 року у Києві на Міжпартійному з’їзді був створений Опозиційний блок “НЕ ТАК!”. Леонід Кравчук був одноголосно затверджений лідером блоку.

У скільки обходиться щедрість банкірів?

Monday, December 31st, 2007

Кредити готівкоюКредити готівкою – як взяти і скільки коштують.

Стіни метро і сторінки газет окуповані рекламою банків, які пропонують без усяких застав допомогти готівкою – до 25-50 тис. грн. У скільки обходиться така щедрість банкірів? І чи вигідно взагалі брати кеш-кредити, якщо терміново знадобляться гроші?

“На Новий рік я мріяв купити велику плазмову панель і довго виглядав її в магазинах. У підсумку знайшов її, рідну, в інтернет-магазині чи не вдвічі дешевше, ніж у супермаркетах електроніки.

Однак зарплату, як на зло, затримували, і панель просто могла “спливти з рук”. Що робити? Я вирішив звернутися в банк і взяти кредит готівкою. Тим більше що максимум по кредиту в рекламному проспекті був зазначений у розмірі 25 тис. грн., а мені було потрібно всього 10 тис. грн. Однак насправді одержати такий кредит без застави виявилося не так-то просто. З мене зажадали привести двох поручителів і заламали за користування позикою такі відсотки, що я вже був не радий, що зв’язався. У підсумку панель я все-таки купив, але ніякої економії, зрозуміло, не вийшло. Більше того, я переплатив за товар майже вдвічі”, – розповів “Деньгам” свою історію журналіст Антон Кротенко.

Кеш-кредити в банках, дійсно, одні з найдорожчих на ринку. До того ж на великі суми їх не так швидко і легко одержати, як часто заявляють банкіри. Для того щоб розібратися в тому, що відбувається, “Деньги” обійшли більше десятка банків – щоб з’ясувати всі тонкощі “готівкового” кредитування. Потрібно сказати, що деякі сюрпризи, що стосуються додаткових платежів, які стягують із позичальників, здивували навіть наших бувалих кореспондентів.

Чи не забагато вам?

Почнемо з того, що хоча банки обіцяють усім охочим після пред’явлення паспорта видати готівкою до 15 тис. грн., а іноді і до 25 тис. грн. (рекорд за заявленою сумою кеш-кредиту поставив “Універсал Банк” – 100 тис. грн.), насправді вони не такі щедрі. У реальності позичальник може одержати не більше 10-12 офіційних місячних зарплат, зазначених у довідці про доходи, що він повинен буде пред’явити банку.

З огляду на те, що офіційна середня зарплата по Україні – 1225 грн. на місяць (а в Києві – 2115 грн.), середньостатистичний банківський клієнт може претендувати на 15-25 тис. грн. готівкового кредиту і дуже рідко коли більше. І то, подібні позики видають лише у випадку, якщо в позичальника немає інших кредитів, по яких теж потрібно платити.

Деякі банки також встановлюють негласний ліміт на мінімальний розмір зарплати, зазначений у довідці (приміром, 500-1200 грн. – якщо заробітки нижчі, потенційному позичальникові загрожує автоматична відмова. “Відмови в основному одержують неблагонадійні клієнти, які входять у групу ризику. Тобто в них недостатньо стабільний фінансовий стан, негативна кредитна історія, непогашені кредити та інше”, – пояснює Захаров Олександр, заступник начальника управління ефективності каналів продажів роздрібного бізнесу Родовід-банку.

Правда, банкіри говорять, що багато чого все-таки залежить від обставин. “Розмір максимальної суми кредиту готівкою в нашому банку залежить від безлічі факторів, у тому числі і від рівня офіційного і неофіційного доходів, стажу на останнім місці роботи (не менше 12 місяців), освіти, наявності кредитної історії (звичайно, позитивної), сфери зайнятості, посади і багато чого іншого”, – пояснює начальник департаменту роздрібного бізнесу і дистрибуції “VAB Банку” Антон Шаперенков.

Тому, у кому банк не дуже впевнений як у майбутньому платоспроможному позичальнику, прийдеться знайти поручителів або погодитися на менший розмір позики. “Якщо за нашими розрахунками людині не вистачає доходу для того, щоб виплачувати щомісячні внески, ми пропонуємо зменшити суму кредиту. Документи, що підтверджують прибуток, ми не вимагаємо, але їхня наявність підвищує ймовірність позитивного рішення, особливо якщо позичальникові необхідна велика сума готівки”, – пояснює Віталій Жук, начальник відділу розробки споживчих і персональних кредитів ЗАТ “Альфа-банк” (Україна).

У що обходиться?

От і виходить, що для одержання максимально можливого кредиту готівкою в 25-50 тис. грн. на рік потрібно мати офіційний або інший підтверджений документами прибуток, не менше 2100-5000 грн. на місяць.

У скільки ж обходиться користування такими великими кредитами? Отут фантазія банків, як і у споживчому кредитуванні, практично безмежна, що в деяких випадках доводить ефективну ставку по кредиту до 70-80% річних.

По кредитах готівкою банки стягують три основних типи плати: одноразову комісію за оформлення і видачу кредиту (до 25% (!) суми кредиту), номінальну ставку (від 0% до 40% річних) і щомісячну плату по кредиту (від 1,15-3%).

Дехто з банків попросту поєднує другу і третю статті витрат по кредитах, вводячи єдину щомісячну плату, обчислювану у відсотках суми кредиту, а дехто здирає зі стражденних обидва платежі – окремо. Причому найчастіше щомісячні платежі стягуються не із залишку кредитної заборгованості, а із суми всього кредиту.

До того ж багато банків ще і зменшують видавану на руки суму на величину комісії. Наприклад, якщо ця комісія становить 15%, то замість очікуваних 5000 грн. можна одержати на руки всього 4250 грн. Ці 750 карбованців потім не будуть включені в загальну суму щомісячних платежів, на яку зазвичай звертають увагу позичальника кредитні інспектори.

До речі, картка миттєвого випуску, за допомогою якої іноді видається готівка, – це ще одна “фішка”, що дозволяє банкам заробляти на непоінформованості клієнтів. Деякі банки видають готівковий кредит через картку і не скасовують комісії за зняття готівки з картки в банкоматах (0,75-1% суми), а також вводять плату за конвертацію (1%). Разом, чистий навар – до 2% суми кредиту, крім кредитної ставки і комісій.

Здивувало нас і те, що деякі банки, наприклад, “Райффайзен Банк Аваль”, вимагають від позичальників страховку від нещасного випадку, а це 1-2% за рік суми кредиту. Вирізнився і “ОТП Банк”, що стягує з майбутнього позичальника 600 грн. “плати за аналіз поданої інформації”, що у випадку відмови кредитного комітету банку у видачі кредиту нещасливому позичальникові не повертається. Досить неприємна комісія – особливо якщо запитувана сума кредиту була невеликою.

Що робити?

Перш ніж відправлятися в банк за таким кредитом, варто сто разів подумати. Якщо рішення прийняте все-таки на користь “брати”, а офіційного доходу на одержання кредиту в потрібному обсязі (наприклад, більше 50 тис. грн.) не вистачає, є ще один альтернативний спосіб домовитися з банком. Мова йде про залучення співпозичальників – у такому випадку кредит оформлюється не на одну людину, а на декількох, наприклад, на чоловіка і дружину. У такому випадку їхні доходи підсумовуються, і “група товаришів” за необхідності може претендувати на ще більшу суму. Хоча на таку схему оформлення кредиту готові йти далеко не всі банки.

Іноді при розгляді великих кредитних заявок фінансисти вимагають додаткові документи, що підтверджують особу позичальника, факт його працевлаштування і соціальний статус. Наприклад, кредитні інспектори “VAB Банку” попереджають позичальників, що в деяких випадках кредитні аналітики можуть вимагати завірену печаткою підприємства копію трудової книжки, так що її краще мати ще при першому зверненні за кредитом – буде швидше. А от Родовід-банк за заявками на суму від 5,5 до 25 тис. грн. готівкою вимагає від позичальника надання одного з таких документів: свідоцтва про народження, водійського посвідчення, техпаспорта на авто, атестата про закінчення школи або вузу, форми №3 з ЖЕКу або іншого вповноваженого органа (про склад сім’ї/прописаних на одній з позичальником житловій площі).

Само собою зрозуміло, на користь позичальникові будуть документи, що підтверджують його додаткові доходи, а також залучення поручителів, без участі яких великий кеш-кредит іноді просто не видають. “Будь-які альтернативні канали доходів (діючий депозитний договір, дивіденди і так далі), засвідчені документально, можуть також виправити ситуацію для ухвалення позитивного рішення з видачі кредиту. Але, як показує практика, клієнтові простіше привести поручителя, ніж показати свій реальний прибуток”, – відзначає заступник начальника управління розвитку продуктів для приватних клієнтів “ОТП Банку” Воронюк Юрій.

Якщо ж потреба в грошах не дуже велика, у межах 5–10 тис. грн., то дешевше все-таки оформити платіжну картку із кредитним лімітом. Тут застава також не потрібна, і за рахунок більш скромної “плати за вхід” (вартості відкриття картки істотно нижча від комісій за оформлення кредиту готівкою) і більш скромних відсотків по кредиту (від 24% до 40% річних) економія виходить досить істотною. До речі, “кредиток” можна набрати скільки душі завгодно, у такий спосіб можна встановлювати кредитний ліміт фактично за своїм бажанням. Правда, і платити прийдеться по всій пачці кредитних карток відразу.

Дорогі гроші.

Чи варто оформлювати кеш-кредити на великі суми?

ЗА
> Швидке оформлення кредиту (іноді за 40 хвилин – 1 година)
> Не потрібна застава
> Можливість одержати велику суму – до 50-100 тис. грн.

ПРОТИ
> Висока ефективна кредитна ставка
> Сума кредиту залежить від офіційного доходу позичальника
> Необхідність у деяких випадках залучення поручителів

Отже
Великі кеш-кредити на суми від 25-50 тис. грн. доступні далеко не всім. Обходяться ж вони в 27-80% річних, що набагато більше, ніж при оформленні кредиту під заставу майна або при користуванні “кредиткою”.

Конкуренція за доступ до туркменського газу.

Monday, December 31st, 2007

Газові запаси ІрануТуркменія вдвічі скоротила постачання газу до Ірану.

Туркменістан вдвічі скоротив постачання газу до Ірану, пояснюючи це технічними і експлуатаційними чинниками. “З 29 грудня було скорочено близько 50% газу, що імпортується з Туркменії, це складає 5% потреб Ірану в газі”, – повідомив представник державної енергетичної компанії National Iranian Gas Company (NIGC), передає Reuters.

В той же час він висловив припущення, що причина скорочення постачань може полягати в майбутньому підвищенні цін на газ.

Генеральний директор NIGC Реза Касаїзадех повідомив іранські ЗМІ, що до оголошення про скорочення постачань Іран імпортував 23 – 24 млн куб. м газу на добу. Р.Касаїзадех закликав іранців економити принаймні 10% газу на добу, щоб компенсувати скорочення постачань.

Газові запаси Ірану є другими за величиною після російських. Проте міжнародні санкції, політичні чинники і інфраструктурні затримки перешкоджають освоєнню газових родовищ, що примушує Тегеран імпортувати частину газу з-за кордону.

Конкуренція за доступ до туркменського газу між Заходом, Китаєм і Росією посилилася після смерті президента Туркменії Сапармурада Ніязова в грудні минулого року.

Раніше в поточному місяці Росія, Туркменія і Казахстан підписали угоду про будівництво газопроводу, який дозволить Москві протягом найближчих років зберегти за собою контроль над потоками центральноазіатського газу в західні країни.

Правляча партія Пакистану Мусульманська ліга виступає за перенесення виборів.

Monday, December 31st, 2007

ПакистанПакистанський виборчком рекомендує перенести вибори.

Виборча комісія Пакистану рекомендувала перенести загальні парламентські вибори у країні на невизначений термін через заворушення, які виникли внаслідок вбивства опозиційного лідера Беназір Бхутто.

Як повідомив журналістам у понеділок, 31 грудня, представник комісії Канвар Ділшат, цю рекомендацію було направлено уряду Пакистану. При цьому, за його словами, рішення про терміни проведення виборів, раніше призначених на 8 січня, буде оголошено у вівторок, 1 січня.

Після вбивства Бхутто в Пакистані почалися масові заворушення, було розгромлено близько 40 офісів виборчкомів.

У місцевих ЗМІ з’явилися повідомлення, що правляча партія Пакистану Мусульманська ліга виступає за перенесення виборів.

Представники уряду Пакистану повідомили, що парламентські вибори перенесуть на один місяць. Співрозмовник, що побажав залишитися інкогніто, заявив, що “безумовно, вони будуть перенесені як мінімум на чотири тижні, якщо не більше”.

——————————————————————————–

Нагадаємо, Партія пакистанського народу (ППН),
якою керувала Бхутто мала намір взяти участь
у виборах і розраховувала на перемогу.

——————————————————————————–

Після загибелі Бхутто ППН очолив її 19-річний син Білавал Бхутто Зардарі. Допомагати йому буде батько Асіф Алі Зардарі, який став співголовою опозиційної партії.

Магічна дія числа 7 на політичне життя.

Monday, December 31st, 2007

Минулий рікРеалії минулого року.

Якби існувала така наука, як герметична політологія (за типом масонських герметичних наук), то один з розділів її можна було присвятити магічній дії числа 7 на політичне життя. Сьомий рік будь-якого століття несе в собі спробу встановлення нових правил – переважно насильним шляхом, прикриваючись розмовами про загальне благо. Як тут не пригадати Третьочервневий переворот у Росії в 1907 році, русійсько-франко-австрійські конфлікти 1807 року або події 1607 – одного з кульмінаційних в історії московської смути? При цьому сьомий рік будь-якого століття містично впливає на долі різних народів – цього року народжуються великі диктатори і поети.

Але досить про містику. Існують реалії. Герметична політологія ще не написана. І навряд чи коли-небудь буде створена. Ми живемо в Україні. На початку ХХI століття. І маємо справу з реальним 2007-м – що йде в історію – роком.

Чим він запам’ятається передусім?

2007 рік для України був роком нестабільності. Передусім – політичної нестабільності. Президент впродовж року намагався довести, що право і закон несуть одне і те ж, і що право повинне домінувати над законом. Тобто, декларував те, що було віддано засудженню ще в XVIII – XIX століттях, коли представники європейської і північноамериканської цивілізацій оголосили про принципи диктатури закону і примату закону. Президент вчинив два кроки – через два століття – до пережитків середньовічної логіки і поставив право над законом. Що з цього вийшло – пам’ятають усі: 2 квітня, розпуск парламенту, перевибори.

2007 рік показав, що Ющенко не бажає бути гарантом Конституції. Він дуже вже хоче бути Батьком нації. Гарант Конституції зобов’язаний стежити за неухильним дотриманням всіх писаних правил і законів у державі, не порушуючи їх і не даючи порушувати їх іншим. Батько нації повинен вимагати шанування для себе особисто, читати молитву перед тим, як сісти за стіл зі всім сімейством, передавати якісь історичні знання нащадкам, шльопати по попах неслухняних, розставляти по кутках, але при цьому пам’ятаючи, що всі вони – його чада безрозсудні. Саме це і демонстрував Президент впродовж року.

2007 рік став роком зміни влади в Україні. Формально це виражалося у відході однієї коаліції і приході іншої, що сформувала свій уряд на чолі з Юлією Тимошенко. Реально ж у країні замість яскраво вираженого двовладдя на початку року сформувалася тривладність: Кабінет Міністрів – Секретаріат Президента – опозиційний Кабмін. Кожний – зі своїми владними можливостями, кожний – зі своїм апаратом і своїм впливом на ситуацію в країні.

2007 рік став роком завершення Помаранчевої революції в Україні, яка продовжилася – як і перша буржуазна революція в Росії – два з половиною роки. Завершилася Помаранчева революція тим же, що і тоді: в 1907 році цар розпустив Думу і поставив крапку в революційних процесах. На зміну революції прийшла столипінська реакція. У 2007 році Президент розпустив Раду. На зміну революції прийшло щось нове. Але чи стане Юлія Тимошенко «Столипіним у спідниці»? І чи не дуже небезпечно бути Столипіним у київських умовах?

Свідченням того, що революція – слава Богу – завершилася, є криза політичних проектів, «народжених революцією». Обидва табори – і помаранчевий, і біло-синій – випробовують серйозні труднощі організаційного і ідеологічного характеру. У 2007 році Партія регіонів – раніше монолітна і єдина – з’явилася в іншій іпостасі: вона була одним із джерел нестабільності, час від часу викидаючи на-гора якісь інтриги і скандали. Вже тільки ледачий не говорить про конфлікт бізнес-групи ПР з номенклатурною групою усередині партії, умовно Ахметова і Януковича. І поки Рінат Леонідович скоює ритуальні танці навколо Президента, то перераховуючи кошти до Фонду Катерини Ющенко «Україна – 3000», то одержуючи орден «За заслуги» для Бориса Колесникова, то пост Секретаря Ради національної безпеки і оборони України для Раїси Богатирьової, Віктор Янукович намагається створити основи для цивілізованого існування опозиції в країні.

У той же час остаточно розділився помаранчевий табір – на власне помаранчевих і на «білих з сердечком». Багато моментів у політичному житті України в 2007 році свідчили про відсутність довіри один до одного із сторони як Президента, так і нинішнього прем’єр-міністра. Віктор Ющенко і його оточення неодноразово підкреслювали свою незадоволеність Юлією Володимирівною і вимушене терпіння її на посаді прем’єра. На честь нового прем’єра, вона продемонструвала витримку і спокій – на відміну від торішньої істерії – і не дала втягнути себе в провокації по відношенню до Президента.

2007 рік став роком втілення урядом програм соціального розвитку країни, роком актуалізації принципів соціальних пріоритетів і соціальної відповідальності бізнесу. Вперше уряд України поставив основною задачею не темпи економічного зростання, а методи трансформації економічних показників у реальні соціальні виплати. Роль міністра соціальної політики зросла – Михайло Папієв став одним з основних урядових ньюсмейкерів. Намітилися серйозні реформи в соціальній галузі. Проте нестабільність у політиці відобразилася і на уряді – його лихоманило передвиборною лихоманкою.

2007 рік став роком, який продемонстрував, що народ України може обходитися і без політиків. В країні були паралізовані всі інститути влади. Рада не працювала, уряд був обмежений у своїх діях, Секретаріат Президента займався інтригами. А трамваї ходили, народ виходив на роботу, темпи економіки збільшувалися, народ жив не гірше, ніж раніше – для багатьох цей рік став роком підвищення добробуту. Не один громадянин задумався: а навіщо вони нам потрібні – ці самі політики? Без них спокійніше! Махновщина трансформувалася в нові форми: тепер гуляйпольську вольницю прийнято іменувати «розвитком структур цивільного суспільства».

2007 рік став роком кризи еліт в Україні. Старі еліти все більше втрачають авторитет. Нові ще не намалювалися на горизонті.

2007 рік не став роком проривів на міжнародних напрямах. У відносинах з ЄС ми не просунулися ні на крок – всупереч заявам ведучих політиків. Більш того: Шенгенська зона присунулася до меж України, і ми втратили ту саму не «закордон», яким для нас була Польща. Всупереч обіцянкам європолітиків, шенгенські візи не сталі більш доступними – євроурядовці всіляко розставляють перешкоди перед українцями, охочими торкнутися до скарбів європейської цивілізації. Нас не люблять навіть румуни (про що свідчить провальний і ганебний візит Президента до Бухареста), зате ми любимо румун (навіть безвізовий режим для них встановили). У СОТ ми не вступили. У НАТО – тим більше. З Росією – відносини невизначені – принаймні, ціна на газ ще більше виросла.

2007 рік став роком визначеності для Росії (хоча б зрозуміло, хто буде наступним президентом РФ) і роком невизначеності для Грузії. Взагалі 2007 рік став роком кризи популізму на пострадянському просторі – і події в Україні, і події в Грузії, і події в Киргизії, і трансформації режиму Лукашенка в Білорусі, і зміни у внутрішній і зовнішній політиці Туркменістану після Ніязова, при Бердимухаммедові – тому свідчення. Прихід до влади в Україні Юлії Тимошенко, яка в 2005 році виступала в ролі ультрапопулістського діяча, на фоні загальної кризи популізму вселяє надію на те, що в подальшому вона з’явиться як більш конструктивний політик. Зміг же відмовитися від популізму як основи політики її друг, президент Франції Ніколя Саркозі?

2007 рік залишається у минулому, в історії. Настає рік 2008. Вісімка – символ балансу, рівноваги, утихомиреності. Сподіватимемося, що вона дасть нам можливість злегка відпочити. Перед роком 2009-м, роком нових політичних катаклізмів і потрясінь. Роком нових президентських виборів.

З Новим роком, дорогі друзі!

Новорічний теракт на півдні Таїланду.

Monday, December 31st, 2007

Таіланд27 людей поранені в результаті вибуху в Таїланді.

27 людей тяжко поранені в результаті серії вибухів на півдні Таїланду.

Повідомляється щонайменше про три вибухи. Вони прогриміли в місті Сунгайколок, коли люди вже почали святкувати наближення Нового року.

За даними поліції, вибухові пристрої заклали поряд з двома готелями і з дискотекою. Відповідальність за вибухи поки що ніхто на себе не узяв. Передбачається, що за терактом стоять ісламістські бойовики, відзначає Reuters.

Державною релігією в Таїланді є буддизм, однак корінні мешканці південних провінцій королівства, приєднаних до нього сторіччя назад, сповідують іслам. У цих провінціях діють щонайменше чотири терористичні угруповання, які домагаються створення там незалежної ісламської держави. За оцінками влади, кількість бойовиків сягає тисячі людей.

Вибухи і напади озброєних бойовиків – не рідкість на півдні Таїланду, з початку 2004 року там було убито майже 2500 людей.

МЗС України поки не має в своєму розпорядженні даних про те, чи постраждали українці в результаті вибуху, про це РБК-Україна повідомили в прес-службі зовнішньополітичного відомства країни.

Нагадаємо, 22 грудня в Таїланді відбулися парламентські вибори, перемогу в яких отримала Партія народної влади, що об’єднує прихильників екс-прем’єра Таїланду Таксіна Чинавата.

Що приніс 2007 рік Львову?

Monday, December 31st, 2007

З Новим Роком!З Новим Роком! З Різдвом Христовим!

Новий рік має звичку приходити несподівано. Ще позавчора ти міряв час до його приходу місяцями, ще вчора – тижнями, а ось уже лік пішов на години. І знову ти чогось не встиг, що неодмінно мав зробити саме цього року. І знову залишились нереалізованими маса планів, мрій та бажань. Не біда. Можливо, саме для того й придумане це свято, щоб час від часу зважувати здобутки і втрати, плюси та мінуси. Таке життя.

Чим найбільше запам’ ятається 2007-й? У кожного з наших співгромадян свої згадки про цей рік, і залишимо кожному право на таємницю. Проте спробуємо зробити певні узагальнення. Для Львова 2007-й запам’ ятався подарунком долі у вигляді виграшу права на проведення у місті футбольного фестивалю (тьфу-тьфу, щоб не наврочити) у 2012 році. Для України – дивним політичним сезоном, який знову привів до кардинальних змін у владних верхах.

Фінал цього року став своєрідним дежавю часів Майдану. Проте за ці три роки ми встигли стати іншими. І якщо Майдан переконав нас у тому, що народ при бажанні таки може впливати на владу, то постмайданний період довів, що нема такої влади, яка б тихою сапою не змогла поховати здобутків народного ентузіазму.

Віра у доброго царя вкотре зазнала краху. І це, мабуть, на добре. Бо рано чи пізно потрібно усвідомити, що власний добробут ти можеш створити лише власними руками. А від влади при цьому потрібно вимагати лише одного – не заважати.

Говорити про це можна довго. Однак, б’ ють куранти і Президент уже в екранах телевізорів. Час відкривати шампанське, і знову бажати один одному здійснення мрій…

А право привітати вас з Новим роком ми з приємністю надаємо головам фракцій Львівської міської ради.

Василь ПавлюкВасиль Павлюк, голова фракції ВО «Свобода»: «Будемо сподіватися, що 2008 рік буде ще кращим».

«Передусім, вітаємо усіх львів’ян з Новим роком та Різдвяними святами. Зичимо їм добра і терпіння, оскільки наше життя не таке легке, як хотілося б, бажаємо, щоб воно стало легшим. Згідно з нашою галицькою традицією, я вітаю всіх львів’ян від імені Всеукраїнського об’єднання «Свобода» галицьким віншуванням:

Віншую Вас в коляді,
Щоб Ви жили в гаразді.
Без клопоту без біди,
До другої коляди!

Що стосується нашої депутатської роботи в міській раді протягом 2007 року, то, звичайно, хотілося зробити більше. Але не все вдається, не все можемо втілити в життя. Можу сказати однозначно, що ми працюємо згідно з тою програмою, з якою йшли на вибори. Багато чого з неї зроблено: запущено в роботу БТІ. Чому я на тому наголошую – тому що БТІ є дуже важливим для міста, навіть життєво необхідне. Це питання ми фактично допрацьовуємо і воно вже є на виході.

У 2008 році ми будемо запускати програму муніципального банку. Це дуже потрібно для львів’ян і для майбутніх поколінь.

Після Нового року ми будемо остаточно працювати за нашою програмою, з якою ми йшли на вибори. Тому що попередні два роки ми придивлялися до господарки міста, дивилися, що в ній можна змінити, а що ні. Зараз ми маємо цілісну картину того, що можна змінити у Львові. Зокрема, наступного року ЖЕКи треба буде просто ліквідовувати. Сьогодні вони у Львові тільки забирають кошти і не приносять львів’янам жодної користі.

В загальному ж, рік пройшов чудово, тому що ми всі живі і здорові, а це найважливіше. Не було у Львові великих бід і катастроф, і будемо сподіватися, що 2008 рік буде ще кращим. Але для цього треба працювати, працювати і ще раз працювати».

Петро АдамикПетро Адамик, голова фракції ПОРА: «Я оптиміст, і думаю, що і для Львова, і для України все буде добре».

«Я вважаю, що 2007 рік, незважаючи на всю його складність, прийшов до свого фінішу досить вдало. Ми отримали і новий парламент, і новий уряд, з якими пов’язані певні надії.
А щодо Львова, то я сподіваюсь, що у наступному році місто буде інтенсивно розвиватися, в тому числі і завдяки тому, що Україна отримала право проводити Євро-2012.
А львів’янам я побажаю здоров’я, кохання, добробуту і менше політики. Я сподіваюся, що настане той час, коли люди в нас будуть жити достойно, достойно працювати і отримувати за свою працю достойну зарплату. І при цьому не важливо, хто в нас буде Президентом, хто прем’єром, який у нас парламент і так далі.
Наше життя стало занадто політизованим. Є багато інших, набагато важливіших речей. Це сім’ї, це друзі, це здоров’я людей. Як на мене, саме це має стояти на першому місці.
А взагалі я оптиміст, і думаю, що все буде добре. І для Львова, і для України загалом».

Юрій КужелюкЮрій Кужелюк, голова фракції УНП: «Хочеться, щоб посадовці перейшли від декларацій про розвиток та інвестиції до дій».

«Цей рік був надзвичайно складний. Він став роком політичної боротьби, надій та розчарувань. Та не варто наголошувати на минулому, слід говорити про майбутнє.

Хочеться сказати львів’янам, що ми всі є членами великої спільноти – Українського народу. А львів’янам наступного року бажаю, щоб кожен з них досяг успіху, хоча б малого, але успіху. Тоді кожна родина буде успішною, а з нею і місто, і держава. Тоді кожна родина не думатиме про те, що робити мерії, бо вона буде успішною, і Львів не думатиме про те, які закони прийматимуть, бо сам даватиме собі раду.

Хотілося б, аби у Львові на 2008 рік був хороший бюджет, щоб місто мало багато грошей і вирішило чимало питань, які необхідно вирішити. Хочеться відповідних змін у законодавстві, аби нам залишалося більше грошей, які ми заробляємо.

Хочеться, щоб наступного року ми відпочили від виборів і щоб посадовці мали успіх, перейшовши від декларацій про розвиток та інвестиції до дій».

Василь ТрачВасиль Трач, голова фракції «Наша Україна»: «Бажаю, щоб Новий 2008 рік приніс смак нових перемог».

«Вітаю всіх львів’ян з Новим роком та Різдвом Христовим. Бажаю, щоб у сім’ях львів’ян були добро та достаток. Нехай те, про що ви так давно мріяли, здійсниться.

Щоб у новому році ви відчули любов та турботу близьких людей. Хочеться, щоб Новий рік подарував нові цікаві задуми, і щоб вони були реалізовані. Бажаю, щоб Новий 2008 рік приніс смак нових перемог.

Щодо перемог і планів на 2008 рік, то насамперед нехай здійсняться задуми щодо формування нового бюджету, зокрема стосовно фінансування освіти, визначення меж парків, освітлення міста, безпеки, запуску нової трамвайної колії на Сихів, відновлення парку Івана Павла ІІ та спорудження спортивних майданчиків.

Також на наступний рік заплановано вирішити виконання програми нашої партії, зокрема, необхідно довести до належного стану дороги та в повному обсязі надати кошти правоохоронцям, які відповідають за нашу безпеку. Хочу також, щоб ці декларації не залишилися на папері, а втілилися в життя».

Олег БасОлег Бас, голова фракції ПРП: «Наступного року намагатимемося змінити життя на краще».

«Насамперед вітаю всіх з Новим роком. Бажаю міцного здоров’я та здійснення всіх мрій, а також щоб у Вас завжди було світле майбутнє.

Минулий рік був досить важким для всіх, оскільки проводили вибори до Верховної Ради. Цього року ми хотіли чимало зробити, проте, на жаль, вдалося небагато. На це є і суб’єктивні, і об’єктивні причини.

Оскільки ми вже маємо певний досвід, то наступного року намагатимемося змінити життя на краще.

Що ж стосується роботи нашої комісії інженерного господарства, транспорту та зв’язку, то наступного року добиватимемося для міста якнайменшої втрати тепла. Вкладатимемо більше грошей в енергоощадні технології. Будемо сподіватися, що це також покращить життя львів’ян»

Юрій ГудимаЮрій Гудима, фракція БЮТ: «Час робити кардинальні кроки для покращення економіки та життя народу».

«Минулий 2007 рік був роком надій та сподівань. Ми пройшли позачергові парламентські вибори, створили демократичну коаліцію, маємо свого прем’єра Юлію Тимошенко.
Я думаю що 2008 рік має стати роком здійснення мрій як для львів’ян, так і для всіх мешканців України. Час вже робити кардинальні кроки для покращення економіки та життя народу.
Львів’янам бажаю у Новому році щастя, достатку, стабільності, душевного спокою, щоб всі їх мрії та плани у цьому році збулися
Також хотів би побажати, щоб Львівська міська рада, попри різні робочі ситуації, залишалася згуртованою та бойовою. Ми маємо в депутатському корпусі взаєморозуміння, аби господарка та економіка міста розвивалися.
У той же час є претензії до роботи виконавчого комітету, насамперед до непрозорості його діяльності та до того, що виконком часто ігнорує ухвали міської ради
Хотілося щоб в новому році активізувалася і підготовка до чемпіонату Європи з футболу. Щоб вона проводилася не лише на папері, а насправді почали здійснюватися реальні організаційні кроки для проведення Євро-2012».

Новорічні поради.

Monday, December 31st, 2007

У Новорічну ніч не робіть дітей.

Геннадій Зільберблат, головний психіатр-нарколог Київської області, заслужений лікар України.

ПОДУМАЙТЕ, ЧИ ВИ БУВА НЕ АЛКОГОЛІК

На жаль, так склалося в нашому суспільстві, що новорічні та різдвяні свята супроводжує непомірне вживання алкогольних напоїв – від слабоалкогольного пива до високоградусних горілки та коньяків. З цим уже нічого не поробиш – це наша багаторічна традиція.

Що має пам’ятати кожна людина, яка сідає за святковий стіл? По-перше, спиртне потрібно вживати помірно. Шампанське швидше всмоктується в кров, тому людина швидко п’яніє. Також не рекомендується змішувати різні спиртні напої – ефект буде плачевний. Не можна починати розпивати спиртне на голодний шлунок. Закуска має бути якісна. Як і алкоголь. На жаль, висока ціна алкоголю не може гарантувати його якості. Горілку закушуйте маринованими огірками, грибами, будь-якою солоною їжею. Традиційно біле вино подавайте до риби, червоне – до м’яса. Тоді спиртне принесе більше задоволення.

Якщо ви все-таки перебрали зайвого, потрібно прийняти будь-які блювотні засоби, аби промити шлунок, зробити клізму й прийняти ентеросорбенти. А ось такий популярний народний засіб, як розсіл, тільки зніме симптоми, але не допоможе. Мінералку і каву не рекомендують.

Слід пам’ятати, що людям, котрі страждають на якісь захворювання і мають протипоказання до вживання алкоголю, краще взагалі не пити або максимально обмежити дозу спиртного. Категорично не рекомендую навіть пригублювати алкоголь людям, котрі колись страждали алкогольною залежністю. Це – аксіома. Навіть грам спиртного може викликати провокацію хвороби.

Якщо людина вживає понад 200 грам 40-градусного спиртного частіше за 2–4 рази на місяць, – це вже стан зловживання алкоголем. Ще не хвороба, але чинник, який може сприяти формуванню залежності. Особливо це актуально для людей зі спадковістю, що обтяжена алкозалежністю, для хворих після травм черепа і захворюваннями печінки.

Алкоголь – це наркотик. Він впливає на дофаміновий обмін, який порушений у людей, що мають, нарко-, алко-, комп’ютерну, ігрову залежність, а також у завзятих колекціонерів. До речі, до 1976 року ми, психіатри-наркологи, ставили алкозалежним діагноз “алкогольна наркоманія”. Отже, випиваючи навіть малу дозу спиртного, ви одержуєте свою дозу наркотику. При цьому не має значення, чи це високоградусне спиртне, чи слабкоалкогольне – пиво, ром-кола, джин-тонік. У нас прийнято вважати, що пиво – це легкий, “несерйозний” алкогольний напій. Це не так. У значних кількостях воно не менш небезпечне, ніж горілка.

Ставтеся до “святкового” вживання алкоголю без фанатизму. Пам’ятайте, що пиття без міри – це добровільне божевілля. Веселість і радість потрібно знаходити в самому святі, а не в алкоголі. Інакше свята можуть закінчитися лікарняною палатою.

Ще хочу нагадати, якщо ви пили алкоголь в новорічну ніч, то постарайтеся не зачинати дитини. Нагадаю, що у Франції у 20-х роках минулого століття різко зросла кількість дітей, які народжувалися психічно неповноцінними. Учені, дослідивши 8 тисяч таких дітей, з’ясували, що переважна їх більшість зачиналася у святкові чи недільні дні. Пізніше їх так і стали називати – “святкові” або “недільні” діти.

Борис Скачко, лікар-фітотерапевт.

ЗА ДВІ ДОБИ ДО НОВОГО РОКУ НЕ ЇЖТЕ ЧЕРВОНОГО М’ЯСА

Наступний рік – рік Щура. Це – тварина всеїдна. Тому на новорічному столі має бути різноманітна їжа. Питання – у якій кількості і в якій послідовності її вживати. Основні проблеми на Новий рік виникають від чотирьох причин: перша – об’ївся, друга – перепив, третя – отруївся, четверта – їх комбінація. Зважте, що ще триває Різдвяний піст.

Щоб не об’їстися в Новорічну ніч, не голодуйте вдень. Повечеряйте легко о 20–21-й годині. Бажано за дві доби до Нового року не їсти червоного м’яса – воно довго перетравлюється, тому його продукти розпаду разом з алкоголем можуть спровокувати отруєння. Починайте святкову вечерю з легкого салату, щоб “запустити” процес травлення. Ніколи не починайте випивати спиртні напої на голодний шлунок – алкоголь миттєво всмоктується у стінки шлунка, і ви можете просто “відключитися”, так і не дочекавшись 12-ї. Перед першою чаркою з’їжте м’яса чи риби – білки нейтралізують дію алкоголю. Добре з’їсти чогось жирного. Покладіть у чарку кілька ягід журавлини – це допоможе печінці пережити атаку горілчаного напою.

Рекомендую в новорічну ніч відмовитися від настоянок на травах. Особливо це стосується абсенту (настоянки на полині). Це достатньо токсична рослина, і залежно від темпів прийому і доз, абсент може заспокоїти, приспати або отруїти. Не запивайте м’ясо й рибу солодкими газованими напоями. Вони перешкоджають перетравлюванню білків, які на 2–3 дні затримуються в кишечнику, там гниють, спричиняючи головний біль і погане самопочуття. Після першої години ночі слід знижувати градус, збільшуючи інтервали між тостами і зменшуючи грами в чарці, а також перестати їсти тяжку для шлунка їжу – м’ясо, рибу. Це – час для десертів і легких вин. Травна здатність організму до цього часу вже виснажиться, їжа гнитиме в кишечнику. А здуття живота збільшить навантаження на серце. І, як мінімум, зіпсує перші дні Нового року. Максимум – можете одержати інфаркт. Його, до речі, раніше називали «ресторанною хворобою». Якщо з’явилося відчуття тяжкості в шлунку – розстебніть пояс, порухайтеся. Авіценна рекомендував при переїданні вживати мед або медову воду. Можна наперед приготувати такий засіб. Узяти лист подорожника великого, подрібнити в порошок і змішати з медом до в’язкої консистенції. Приймати в разі переїдання по 1 столову ложку кожні 15–20 хвилин, а в разі отруєння – щогодини.

Чи страждають на похмільний синдром відомі в Україні люди? Якими рецептами користуються, щоб бути на ранок у нормі? Про це ми спитали у відомих в Україні людей.

Валерій Івасюк, заступник міністра охорони здоров’я України.

ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЬ РОКІВ П’Ю ЛИШЕ ШОТЛАНДСЬКИЙ ВІСКІ

Упродовж 19 років я вживаю лише шотландський віскі. Це – мій напій. За винятком, коли треба випити шампанського, якого я терпіти не можу. Ніколи не відчував себе в стані безпорадності від випитого. Для мене такі речі неприйнятні. Спрацьовує “умовний рефлекс” на професію лікаря та усвідомлення, що в будь-яку хвилину людям може знадобитися твоя допомога (і такі ситуації неодноразово траплялися).

Найперша порада усім українцям – знайте свою міру та не перепивайте. Ніколи не можна змішувати напої, градус треба завжди підвищувати. І ніколи не пити сурогати – спиртні напої, неочищені від сивушних масел.

Зарадити можна, випивши солоний розчин, зокрема розсіл, щоб відтягти воду з кровоносного русла і зняти набряк. Далі випити сечогінні та судинорозширювальні засоби. Дуже багато пити, щоб швидше вивести з організму отруту.

Якщо вже йдете в компанію, де треба пити (чи просто хочеться), з’їжте ложку меду до святкового столу та ще одну, повернувшись додому. Мед – це фруктоза, яка стимулює вироблення ферменту альдегіддегідрогенази, який, у свою чергу, розкладає молекулу спирту до безпечних – води та вуглекислого газу. Тоді будете здорові, веселі й уникнете неприємної ситуації.

Олег Пінчук, художник, скульптор.

НЕ ВЖИВАЮ АЛКОГОЛЬ НАВІТЬ СИМВОЛІЧНО

Пінчук відрізняється від більшості художників, тим, що взагалі не вживає спиртного. Але іноді про мене пишуть в ЗМІ – “Пінчук був напідпитку”… Чомусь мій чудовий настрій завжди асоціюють з алкогольним сп’янінням. І сприймають мене як випивоху, гуляку. Це абсолютно не так. Я просто маю гарний настрій по життю. Такий уже в мене характер. Щоб бути в доброму гуморі, мені не потрібно щось пити. Не вживаю алкоголь навіть символічно. Пішло це зі студентських років. У нас було дві категорії людей – любителі випити та ті, хто займався йогою, моржував. Я схилявся до других. Останній раз я пив спиртне у 1981 році.

От із переїданням у мене проблеми (хоч вже 10 років не їм м’яса). Мені постійно хочеться їсти. Моя професія потребує певних емоційних зусиль – і рука тягнеться і тягнеться до холодильника, щоб заспокоїтися чи відвернути увагу від чогось. І ти вже не контролюєш, що їси і скільки. І тільки набрана маса тіла виявляє цю нестриманість. Тоді я сідаю на сувору дієту (овочеву, чи на гречку), скидаю десяток кілограмів, прагну утримати нормальну вагу. Але потім знову “зриваюсь”.

Микола Вересень, журналіст.

ПОХМЕЛЯЮСЯ ХАРЯЧИМ БОРЩЕМ

Я як нормальний українець люблю на свята добре випити. Але голова в мене після цього ніколи не болить. Тому ніколи не похмеляюся. Щоправда, дуже рідко трапляється, що на ранок голова все ж поболює. І тоді я можу “похмелитися” гарячим борщем.

Василь Волга, політик, колишній депутат від СПУ.

БОРЮСЯ З ПОХМІЛЛЯМ САУНОЮ ТА БАСЕЙНОМ

На свята не зловживати алкоголем – неможливо. Коли в компанії багато цікавих людей і час проводиш цікаво, то й по 5 грамів випити можна. Та стежу за тим, щоб не переїдати, хоча й люблю з’їсти шмат доброго стейку чи доброї риби.

Зі спиртного надаю перевагу віскі. Якщо наступного дня бувають певні складнощі, долаю їх за допомогою сауни з холодним басейном. Ніщо так добре не приводить до тями. А потім, фізичні навантаження – турнік, бруси. А ще чудово допомагає гарячий український борщ. Це – найкращий засіб увійти в норму. І жодних таблеток. Тож мій рецепт бути свіженьким на ранок після свята – сауна, спортзал та борщ.

Сергій Гмиря, політик (КПУ).

І ХОТІВ БИ НАПИТИСЯ, ТА НЕ МОЖУ

Якби я й хотів перепити – не можу собі цього дозволити. За причинами, що не залежить від мене: сім років прожив у готелі, тож геть зіпсував собі шлунок. Можу випити зовсім трохи шампанського чи горілки. А напиватися до такого стану, щоб уранці похмелятися, на щастя чи на жаль, не маю можливості. А на Новий рік можна було б.

Як політики святкуватимуть Новий рік?

Monday, December 31st, 2007

Волков заб’є кабана, Томенко вшанує Президента, Пилипишин мріє не проспати.

Володимир ЯворівськийВолодимир Яворівський уже заготував мишей.

Останні років 10–15 у нас в родині заклалася традиція – святкувати Новий рік дома. Ми віримо в звичай – де зустрінеш Новий рік, там тобі буде затишно, і ти триматимешся цього місця. Раніше святкували в Києві, на вулиці Олеся Гончара, у нашому письменницькому будинку. Це святкування мало досить колоритний характер. Ми, письменники – я, Микола Жулинський, покійні вже Олександр Лук’яненко і Володимир Дрозд перевдягалися, гримувалися, одягали панчохи на голову, придумували якийсь сюжет і ходили по хатах. Хтось перевдягався в Карла Маркса і носив під пахвою книжку “Капітал”, а ми збирали підписи за відновлення Комуністичної партії. Це, звичайно, викликало стільки сміху. Іншого разу ми організували “групу лікарів” і ходили по хатах, вимірювали “рівень таланту”. На превеликий жаль, багато письменників відійшло, дехто просто поміняв квартиру. Тепер уже нема з ким зробити таку команду – нікому йти, а по-друге, нема до кого йти. Є Ліна Костенко, але вона не завжди таке сприймає…

Цього року зустрічатимемо свято на дачі. Будуть мої діти, онука. З Білої Церкви, напевно, приїдуть наші свати. Це буде абсолютно родинне свято. Дружина дуже гарно готує – тому страви будуть на будь-який смак. До години 4–5-ї будемо сидіти за столом, бавитися, співати.

Прямо перед будинком я посадив ялинку. Ми її приберемо, я вже купив гірлянди, усілякі цяцьки.

У нас родині заведено, що на Новий рік ми даруємо символічні подарунки – ніяких дорогих. Можу зізнатися, що я вже накупив всіляких мишок.

Олександр ВолковОлександр Волков заб’є кабана і подарує дружині себе.

Останні десять років зустрічаю Новий рік у родинному колі, обов’язково в присутності батьків. Мій дім завжди відчинений: стоїть пляшка шампанського, віскі, вино. І всі мої друзі знають, що після отримання вітань у своєму родинному колі вони можуть сісти в машину, під’їхати до мне і продовжити святкування Нового року.

Традиційні страви – обов’язково смажена риба, запечена ніжка дикого кабанчика чи оленя, хороше шампанське… щоправда, я шампанського не п’ю, а п’ю хороше вино. Думаю, цього року я порадую родину стравами з дичини. 28 грудня їду на закриття полювання в Сумську область і абсолютно впевнений, що застрелю невеликого кабанчика чи оленя – це те, що любить моя сім’я.

Найбільший подарунок для дружини – це я сам, і вона цим користується сповна.

А ось моя донечка дуже любить коників. Вона сьогодні до мне прибігла о восьмій ранку перед тем, як іти до садочка, і каже: “Тату, а де мої “подарунки”. Я їй подарував коника. Я порахував – до Нового року залишилося 8 днів, отже мені потрібно 8 коней. От щойно купив на Червоноармійській у магазині іграшок і тепер щодня до Нового року вона отримуватиме в подарунки коника.

Я сам до подарунків ставлюся доволі спокійно. Для мене найбільший подарунок – коли до мене додому приїжджають мої друзі, щоб розділити зі мною свято, з’їсти шматок дичини й випити келих вина. Зазвичай, на Новий рік телефонують усі – і сьогоднішні прем’єр-міністри і вчорашні, у всякому разі – усі, кого я поважаю і кого називаю своїми друзями.

Ольга Герасим’юкОльга Герасим’юк мріє про корову.

Цей Новий рік відзначатиму на Полтавщині, у мами, у домі, де я народилася. Там збереться вся родина. На свято ми всі разом вбираємо ялинку, намагаємося прикрасити її не сучасним іграшками, а зробленими власноруч – ще з нашого дитинства. Це нас колись вчила робити наша бабуся. Треба випити з яйця через тоненьку дірочку, проколоту голкою, увесь вміст, а яєчко розмалювати – очі, червоні щічки, усміхнений ротик. Зверху можна приклеїти ковпачок – буде клоун, щось інше – їжачок чи свинка. Ці іграшки для мене найдорожчі. У нас на ялинці вони будуть і цього року, а також буде снігурка, яку мама купила в дитинстві.

Ми любимо готувати полтавські страви, тому в нас обов’язково буде холодець із півня з хріном.

Що даруватиму рідним – не можу сказати. Ви ж напишете – а вони дізнаються… Мати, як правило, дарує теплі шкарпетки чи капці. Не тому, що вона не може щось інше купити, а тому, що я люблю отримувати це з її рук. Також дуже люблю, коли мені дарують корів. Я збираю корів – у мене вся хата в них: великі, малі, розмальовані, веселі. Є навіть корова з парасолькою і корова-самурай.

Віктор ПилипишинВіктор Пилипишин сподівається не проспати свято.

Ми завжди святкуємо Новий рік дома. Інколи до нас приходять друзі. Звичайно, будуть троє моїх дітей. Молодшій донечці три роки, а онучці буде трохи більш як два місяці. Цей рік я стріну в новому статусі – тепер уже діда: уперше святкуватиму з онукою.

Олів’є і шуба – традиційні страви на нашому столі – це з дитинства. Я живу в приватному будинку і маю гарну піч, де протягом майже півдоби до свята обов’язково готується порося чи гуска.

Я роблю прагматичні подарунки, замовлення на цей Новий рік досі приймаю. Кілька разів було навіть таке, що я взагалі Новий рік проспав…

Микола ТоменкоМикола Томенко вшанує Президента й вимкне телевізор.

У студентсько-аспірантський період новорічні свята для нас були святами київськими. Після того, як зима стала відходити з Києва, ми пішли на компроміс і святкували Новий рік у Києві, а потім числа першого-другого виїжджали в гори, щоб побачити справжню зиму, подихати гірським повітрям, долучитись до зимових розваг: покататися на лижах, на ковзанах. Але вже другий рік поспіль Новий рік починає нагадувати загальноміські змагання з алкоголізму, то ми вирішили: поки культура відпочинку не повернеться в Київ, Новий рік святкуватимемо подалі від міст, у сільській місцевості. Цього року їдемо на зимовий курорт на Буковину – поспілкуватися з природою, побачити зиму.

Останнім часом ми з друзями намагаємося деідеологізувати Новий рік і відійти від усталених радянських традицій, які пропагуються в новорічну ніч, – страв і фільмів. Так довго жити минулим неправильно. Треба створювати власні традиції. Бачачи, наскільки “прогресивним” виявляється телебачення у святкуванні Нового року, зазвичай, ми майже не дивимося його, крім звернення Президента як формальної ознаки початку Нового року. Намагаємося запропонувати власну версію відпочинку – без телевізора.

Наш подарунковий цикл більше пов’язаний зі Святим Миколаєм. У нас був такий підхід – приносити подарунки повинен Святий Миколай, тому ми вчили сина писати листи, а потім він їх вивішував у вікно чи клав на стіл. Хоча дарувати подарунки бажано кожний день. Тому на Новий рік біля ялинки в кожного теж буде свій подарунок.

Олена БондаренкоОлена Бондаренко зміцнюватиме чоловікові прес на животі.

Насправді, традицій не так вже багато, щоб ними розкидатися. Найголовніше, коли стаєш старшим, і тим паче маючи таку тяжку роботу, – крім, як в родині, ти більш ніде не хочеш зустрічати Новий рік. Хоча раніше зустрічали в колі друзів. Першого-другого числа обов’язково відвідуємо батьків чоловіка і моїх батьків. Збираємося всі разом – з сестрами, братами, племінниками за великим круглим столом. Обов’язковою стравою є не салат олів’є, а так звана шуба. І друге, що має бути на столі в обов’язковому порядку, – це мамин сметанник. Його люблять і діти, і дорослі.

Я привчила всю родину, що не люблю сюрпризів і неочікуваних подарунків. Ми завжди домовляємося про те, хто кому що подарує. Маю на увазі дуже близьких людей. Цього року я вже подарувала чоловіку тренажер для зміцнення пресу – саме такий, який він попросив. Над своїм подарунком я ще думаю, але скоріш за все він теж буде пов’язаний зі здоров’ям, підтриманням форми. Дитина сказала, що хоче сюрпризу цього року, тому ми ламаємо голову – що ж їй купити. Та, оскільки дитина захоплюється написанням романів і віршів ще з 5 років, скоріше за все це будуть або якісь оригінальні канцтовари, або набір дитячих книжок.

Юрій КостенкоЮрій Костенко нап’ється червоного вина.

Як правило, новорічні свята ми з сім’єю проводимо на природі. Відвідуємо печери чи гори. В Україні дуже багато печер – у Тернопільській і Львівській областях, Криму. Цього року все залежатиме від того, як працюватиме Верховна Рада. Адже було таке, що приймали бюджет 31 грудня о 22.00. Як буде цього року – невідомо. Але я планую поїздку в гори, хочу покататися на лижах.

Питання подарунків у нашій сім’ї виглядає дещо по-іншому, ніж у традиційний спосіб. Наприклад, усі чоловіки вважають, що квіти потрібно дарувати 8 березня. А Юрій Костенко вважає, що треба дарувати квіти незалежно від свята. Так само з подарунками. Ми даруємо їх не тоді, коли свято, а коли я чи дружина отримуємо від цих подарунків найбільшу насолоду, коли хочеться подарувати, щоб зробити близьким щось приємне. А на Новий рік хочеться свята, а свято – це дещо інший стан душі, ніж подарунок.

Я традиційно з дружиною п’ю червоне сухе вино. Це те, що корисно для організму.

Михайло ЧечетовМихайло Чечетов ностальгує за автоматом.

Новий рік – це традиційне сімейне свято, тому я завжди святкую його з родиною. Завжди запікаємо гуся. А взагалі усі страви на столі – з української кухні.

Приїжджають діти. Звичайно, готуємо подарунки. Кожному даруємо за інтересами. Онучці кладемо під ялинку іграшки, дочці даруємо щось молодіжне і зятю – теж.

Було в моєму житті два роки поспіль (у 19 і 20 років) найромантичніше святкування Нового року: я з автоматом у руках захищав південні рубежі нашої “могутньої батьківщини”. Уся країна святкує, а ти на вночі з автоматом на коні на кордоні держави. А коли тобі телефонували рідні, то, окрім вітань, чув бій курантів, музику, а сам розумів, що за твоєю спиною мир, спокій і безпека всієї країни. Що може бути романтичніше?

Що може чекати Грузію після дострокових президентських виборів?

Monday, December 31st, 2007

Опозиція знає про майбутню перемогу Саакашвілі і готує акції протесту.

Весь світ став свідком того, як у відповідь на масові демонстрації протесту, які проводилися в Тбілісі з 1 по 7 листопада, Президент Грузії Михайло Саакашвілі запровадив надзвичайний стан. Усе це закінчилося розгоном демонстрантів правоохоронними органами із застосуванням водометів, сльозогону і гумових куль. Пізніше Саакашвілі оголосив про призначення дострокових президентських виборів на 5 січня 2008 року.

 111.jpg

 222.jpg

 333.jpg

 В інтерв`ю УНІАН віце-президент Грузинського Фонду Стратегічних Досліджень Темур Якобашвілі розповідає, що може чекати Грузію після дострокових президентських виборів.

Довідка. Темур Якобашвілі – віце-президент Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень. З 1991 працював у МЗС Грузії на різних посадах, зокрема був директором Департаменту США, Канади і Латинської Америки. Дипломатичний ранг – надзвичайний посол. Координатор Консорціуму академій оборони і інститутів дослідження проблем безпеки PFP по Грузії. Володіє російською, англійською, івритом.

Як розвиватиметься ситуація в Грузії після дострокових Президентських виборів?

На мій погляд, вірогідність того, що почнуться демонстрації і мітинги дуже велика, оскільки в Грузії багато незадоволених діями уряду. Незадоволення зумовлена об`єктивно. Але у різних верств населення різна база для цього незадоволення. Якщо в одному випадку ми говоримо про те, що людина залишилася без роботи, то в іншому йдеться про конфіскацію землі, а такі випадків чимало. У третьому випадку ми кажемо про тих, хто не зміг продати свій урожай винограду через обмеження в торговельних відносинах з Росією. Нарешті, є ще більша група населення, яка опинилася в бідності. Отже причини протестних настроїв дуже різні.

Невже повторення після 5 січня акцій протесту в Тбілісі неминуче, і які будуть наслідки?

Виступи обов`язково будуть. Але мене турбують, як не дивно, не президентські вибори, а парламентські. Наприклад, лідер Лейбористської партії Шалва Нателашвілі вже заявляє про те, що він вийде на вулицю, якщо його партія не одержить більшості в парламенті. Якщо на вулицю вийдуть тільки лейбористи, то нічого страшного в цьому не немає. Але якщо його підтримають й інші, то це вже буде небезпечно. Якщо уряд зможе створити умови, щоб партії обговорювали свої проблеми в парламенті, а не на вулиці, це буде мудре рішення. До того ж дуже багато залежить не від того, які партії пройдуть чи не пройдуть до парламенту, а від того, як відбудуться вибори, і від думки міжнародних спостерігачів. Що стосується президентських виборів, то тут дуже важливо, щоб процентне співвідношення виявилося реальним. Якщо Саакашвілі набере на президентських виборах 60%, то жодних особливих проблем не буде. Але якщо ЦВК оголосить, що за нього віддали голоси 90% виборців, то ніхто ці вибори не визнає, тому що сьогодні у Саакашвілі немає такого кредиту довіри, як на минулих виборах.

На вашу думку, що стало головною причиною того, що народ вийшов на вулиці?

Перш за все, слід зазначити слабку соціальну програму уряду. Саакашвілі та його команда почали розвивати умови для інвесторів і підприємців. Але одночасно з цим за бортом опинилася велика кількість громадян Грузії. Друга помилка – це слабка сільськогосподарська політика. Не можна забувати, що Грузія – аграрна країна, і сільське господарство становить базис для економічного розвитку. Тим більш не можна ігнорувати це питання, коли ми перебуваємо в стані переходу від економіки соціалістичного господарства до капіталістичної форми. Держава не повинна втрачати контроль над станом економіки.

Як Ви вважаєте, чи вплинуло на нинішню ситуацію в Грузії те, що 80% місць в парламенті займають представники тільки однієї партії?

Я думаю, що для демократії становить небезпеку, коли одна партія опиняється при важелях влади. Парламентська більшість, якщо тільки вона не коаліційна, рано чи пізно зводить свою діяльність до того, щоб максималізувати свою присутність у владних органах. А в грузинському парламенті останнім часом не було балансу. Ситуацію контролював тільки Єдиний національний рух Грузії.

Скажіть, а наскільки повно політичні партії в Грузії можуть представляти інтереси різних верств грузинського суспільства?

Насправді в Грузії не так вже багато політичних партій, а ті, що існують сьогодні – вкрай слабкі. Ця слабкість виявляється в багатьох дії опозиції. І це викликає особливу тривогу. Склалася ситуація, коли з одного боку ми маємо слабку опозицію, а з іншої – непопулярність партії влади (Єдиного національного руху Грузії). Це створює досить небезпечну критичну масу громадян, що не визначилися. Їх енергія може зіграти дуже деструктивну роль.

На вашу думку, зовнішні чинники впливають на ситуацію в Грузії?

Західні країни мають реальний вплив на Грузію. Грузія чекає легітимізації виборів від Заходу. В тому випадку, якщо західні інституції визнають результати виборів, то і грузинське суспільство прийме ці результати.

А як можна оцінити вплив Росії?

Сьогодні у Росії немає реальних важелів впливу на політичну ситуацію. Тому вона не зможе втрутитися в ситуацію.

Зараз загострюється ситуація в зонах конфліктів на території Грузії. Як Ви вважаєте, чи може Саакашвілі почати військові дії в Абхазії і Південній Осетії, в чому його постійно звинувачують політики в невизнаних республіках і Росії?

Ні, не думаю. Саакашвілі далеко не дурний. Він розуміє, що якщо почне військові дії в Абхазії або Південній Осетії, то від нього відвернеться Захід. США перестануть його підтримувати, він опиниться наодинці. Росія теж не почне військових дій, тому що в цьому випадку вона втратить крихку стабільність на Кавказі. Це означатиме загострення ситуації в північнокавказьких республіках. Отже ні Росії, ні Грузії невигідно починати війну. Тим більше що сьогодні перед Росією стоять проблеми з Олімпіадою. Заради Сочі-2014 вона не ризикуватиме в Абхазії.

Але ж багато російських бізнесменів вже вкладають гроші в Абхазію…

Російські інвестиції в Абхазії – мертвому припарки. Якщо в Абхазії приватизують один чи два готелі, то це зовсім не гроші. Це гроші для Абхазії, але зовсім не для російських підприємців. У Росії сьогодні немає таких вкладень до Абхазії, за які вона готова була б почати війну.

В Абхазії вже давно обговорюється питання задіяння для потреб Олімпіади аеропорту Сухумі. Що Ви думаєте з цього приводу?

Це нереально. Грузія входить до Міжнародної організації цивільної авіації, так само як і Росія. У разі порушення будь-якою країною домовленостей про використання повітряного простору, організація запровадить проти порушника санкції. Отже ніхто не зможе використовувати повітряний простір над Абхазією без дозволу Грузії.