Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

Безпрецедентний «дерибан» ділянок лісу.

Лісова «Ірпеніада»В центрі скандалу — керівництво Податкової академії.

«Ми проживаємо у приватному секторі Ірпеня, поблизу Національного університету ДПС України. Наші будівлі розташовані навколо чудового насадженого лісу, якому близько 60 років, який садили ще наші прадіди, де зростали ми і наші батьки, де зростають наші діти. А зараз наш лісочок хочуть вирубати і забудувати. Ректор НУДПСУ П.В. Мельник має намір на місці лісочка побудувати два 9поверхові гуртожитки для студентів», — це витяг зі скарги 76 мешканців вулиці Тургенівської з престижного міста Ірпінь, що під Києвом. Ще на початку весни цього року вони «били у дзвони», зверталися до багатьох контролюючих інстанцій, але…
На минулому тижні більше сотні сосен на вподобаній одіозним ректором«регіоналом» території лісового парку, обнесеній будівельними щитами, було зрубано. Деревину порозпилювали й вивезли. Коли ця публікація готувалася до друку, екскаватори почали копати на місці парку котловани.

Гуртожитки, які хоче побудувати Мельник

Одіозна фігура Петра Мельника неодноразово давала інформаційні приводи для публікацій «УМ»: це й брудні методи агітації студентів на користь «батька» Януковича та безмір на виборчих дільницях Податкової академії (нині НУДПСУ) під час президентських перегонів2004, і штурм академії силами бритоголових молодчиків після поновлення на посаді ректора через суд тощо. У 2007 році пан Мельник теж відзначився скандалом — тепер у протистоянні з мешканцями вулиці Тургенівської. Ціна питання — півтора гектара сос­нового парку.

Зародки конфлікту варто шукати в минулому році. Саме тоді поновлений на посаді ректор відкрито заявив про намір побудувати поруч зі старими студентськими гуртожитками по вул. Тургенівській, 102Б два нові гуртожитки — 9поверхових, на п’ятсот місць кожен. Депутат Ірпінської міськради від блоку «За чесну владу!» Віктор Бархоленко розповідає «УМ», що тоді було незрозуміло, на яку саме ділянку поклав око ректор. Ніхто не міг уявити, що на чудовий сосновий парк, на околиці якого простягнулися приватні садиби простих мешканців. Тим паче що місце розташування земельної ділянки площею 1,5 га потрібно було ще попередньо погодити.

З офіційних документів мерії того часу, які опинилися у розпорядженні «УМ», стало зрозуміло, що 17.11.2006 р. сесія міськради своїм рішенням за №1875V лише дозволила університету збирати матеріали попереднього погодження, через тиждень, за рішенням сесії №2506V, податковому ВНЗ було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цей проект «універ» Мельника мав надати протягом півроку), а ще через місяць — 26 грудня — виконком Ірпінської міськради приймає рішення за №254/8 дозволити НУДПСУ виконати проектновишукувальні роботи для будівництва бажаних гуртожитків.

Пікантність ситуації, на думку депутата Бархоленка, полягає в тому, що на всіх документах стоїть підпис тодішнього мера Ірпеня Мирослави Свистович, давньої опонентки «регіонала» Мельника. На його думку, рішення виконкому суперечить Закону «Про планування та забудову». Зрозуміло, що підпис мера під рішеннями сесії, прийнятими більшістю голосів, є, швидше, обов’язком, ніж правом (тим більше що знайти спільну мову з депутатами Мирославі тоді так і не вдалося: вона закидає більшості депутатів непомірні земельні апетити, які вона не збиралася вдовольняти, опоненти ж звинувачують її у порушенні законів, щоправда, не зазначають, яких саме). Особисто пані Свистович у коментарі «УМ» пояснила, що про рішення виконкому зараз не пам’ятає, але зазначила, що рік тому про надання цієї землі у постійне користування університету не йшлося, тим більше що мерія лише вивчала можливість надання землі за вказаною адресою.

«Ми лише вивчали таку можливість, ймовірно, що певну ділянку б і надали Мельнику, наприклад, в оренду, але не в лісі, не на деревах і не за рахунок незручностей для мешканців», — каже Мирослава Богданівна.

«Зелене світло» — «червоне світло»

Зрозуміло, що університет має розвиватися, покращувати умови для своїх студентів, але ж не шляхом знищення «зелених легенів» міста. Очевидно, керівництво НУДПСУ цього не розуміло, принаймні до «легендарної» 16ї сесії міськради (саме тоді депутати більшістю голосів висловили недовіру меру Свистович і відсторонили від посади) процес отримання ділянки під гуртожитки загальмував. Пані Мирослава наголошує, що одразу після її незаконної відставки Мельник отримав «зелене світло»: на тій самій сесії від 3 квітня 2007 року депутати негайно голосують за затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки у постійне користування! Ніде правди діти, поспішність обранців Приірпіння вражає, тим більше, що під рішенням №48516V стоїть уже підпис в.о. міського голови — секретаря ради Анатолія Мороза.

Маючи таке рішення, ректорат почав поспішати й уже 22 травня отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Цікаво, що напередодні, ще не маючи акту на руках, «мельниківці» вирізали півсотні дерев! Знищити парк повністю тоді не вдалося, обурені люди навіть лягали під трактори… Резонанс для регіону був неабиякий, але у Києві непомітний — на владному олімпі держави розгорілася політична криза. Втім місцеві депутати відреагували: виявилося, що для окремих з них квітневе рішення стало новиною. Тож ректор Мельник милувався бланком держакта лише три дні й несподівано отримав…«червоне світло»!

«На позачерговій сесії 25 травня міськрада «у зв’язку з численними скаргами громадян Ірпеня» вирішила зупинити своє рішення від 3 квітня, на підставі якого Мельник отримав бажаний державний акт, — розповідає депутат міськради Віктор Бархоленко. — Було створено тимчасову депутатську комісію, до складу якої увійшов і я, що мала вивчити обставини будівництва гуртожитків у цьому місці».

Відтоді минуло півроку. На підставі постанови нелегітимної ВР у Ірпені відбулися нові вибори мера — ним став Олег Бондар. За чутками, не без підтримки одіозного ректора та його досвіду коригування волевиявлення. Щодо Податкової академії, то вона принишкла на півроку. Але лише доти, доки не минули дострокові парламентські вибори і її ректор не отримав чергове посвідчення парламентарія від Партії регіонів, а з ним — і депутатську недоторканність.

Відтак уже 6 листопада, незважаючи на заборону, Національний університет ДПС отримує від Інспекції державного архітектурнобудівельного контролю Ірпінської міськради дозвіл на виконання будівельних робіт за №206. Уже за тиждень ліс по периметру огороджують парканом, а 20 листопада сосни знову починають валити. На самовільно проголошений будмайданчик не пускають жодного з протестуючих мешканців, а депутата Бархоленка «без рук» просто виштовхують плечима, узявши у кільце. Місцева міліція безпомічно спостерігає за безміром й щось буркотить про те, що треба домовлятися з начальством, а не лізти на барикади. Що й казати, вже за кілька днів зі 170 сосен лишилося зо дватри десятки та й то лише по периметру паркану, ймовірно, їх лишили, щоб прикрашали майбутні гуртожитки.

«Це — кримінал!» — упевнено заявляє Мирослава Свистович, нещодавно поновлена на посаді мера Фемідою. Щоправда її опонент Бондар, який лишається мером дефакто, отак просто здаватися не збирається: судове протистояння між опонентами триває.

Минулої п’ятниці депутати міськради знову зібралися на позачергову сесію лише з приводу нищення лісу по Тургенівській. Але наполягання членів тимчасової комісії, що всі рішення й дозволи варто скасувати, а правовстановлюючі документи, які прийнято після «червоного світла» для Мельника у травні, слід визнати недійсними, були непочуті. Особисто Бондар, який йшов на вибори за підтримки «Нашої України», ледь не обома руками підтримав «регіонала». А в депутатському корпусі фракціям БЮТ, УНП та блоку «За чесну владу!» для справедливого рішення не вистачило лише двох голосів.

Громада цивілізаторам не вказівка

«Ірпінчани мають зрозуміти одну неприємну річ: іншої землі, не під зеленими насадженнями, в нас немає. Нам діватися нема куди, але ж місто має розвиватися», — такий цивілізаційний підхід до проблеми навів у інтерв’ю місцевому тижневику «Таймер» депутат міськради від ПР Андрій Гачков. Логіка «регіоналів» така: Податковій академії відмовити не можна, вона основний платник податків у місті (за даними «УМ», пан Мельник у разі відмови шантажував депутатів тим, що переоформить престижний ВНЗ у столиці й поповнюватиме її бюджет), до того ж академія побудує в цьому районі комунікації, дитсадок тощо. З іншого боку, як бути зі статусом Ірпеня як курортного регіону або із затвердженими тут рекреаційними зонами?

Принаймні Мирослава Свистович запевняє «УМ», що нині, злякавшись її повернення на посаду, міськрада на своїх засіданнях «влаштувала такий земельний дерибан, який раніше навіть не снився». Масові вирубки лісу відбуваються в багатьох куточках міста, просто випадок на Тургенівській є найпоказовіший, найбільше впадає в очі. Журналіст «УМ» кілька днів тому на власні очі бачив «зачищену» від лісу галявину за високим будівельним парканом. Територія злочину добре проглядалася з пожежної драбини старого студентського гуртожитку, відтак охоронці штучного будмайданчика завадити зазнімкувати це місце не змогли. На сам «об’єкт», звісно ж, не пустили, поводилися агресивно і щодо добре їм знайомого депутата Бархоленка. Окремі обличчя були знайомі й депутату: дехто з цих молодчиків з приватної охоронної структури був помічений у мерії кілька тижнів тому, коли переляканий поновленням Мирослави на посаді Бондар, забарикадувався у «білому домі», чекаючи на штурм.

Не зрозуміло, чи то ректор Мельник наймає охоронців для мера Бондаря за кошти, сплачені студентами за навчання, чи то мерія за бюджетні гроші охороняє зачистку лісу під майбутні гуртожитки ВНЗ? Але прості люди ще сподіваються, що на місці парку не забетонують фундаменти, а зрубані насадження відновлять.

You must be logged in to post a comment.