Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

Обіцянки й надалі залишаються обіцянками.

модифіковані продуктиБеріть ковбаску з риб’ячою головою!..

Кожен із нас, хоче він цього чи ні, змушений буде й надалі споживати генетично модифіковані продукти.

Ще влітку уряд Віктора Януковича пообіцяв: з першого листопада 2007 року всі продукти, які містять понад 0,9 відсотка модифікованих генів, матимуть відповідну позначку на упаковці. Щоб кожен покупець міг зробити свій вибір: придбати товар безпечніший для здоров’я чи дешевший. Втім у листопаді виконавча влада розв’язувала зовсім інші проблеми, ніж виконання власних же постанов — і виробники не поспішали вказувати компрометуючу для себе інформацію. Невизначена ситуація закінчилася в останню декаду минулого місяця, причому повним провалом урядових обіцянок та намагань громадських організацій захистити співвітчизників від сумнівної продукції.

2:0. Як завжди, не на нашу користь.
Віцепрем’єрміністр Віктор Слаута заявив: маркування таки введуть, але трохи пізніше. Точніше, після вступу нашої держави до Світової організації торгівлі. Що, на думку багатьох експертів, виглядало не надто щиро. Адже змінювати внутрішні норми після вступу до СОТ завжди буває дуже й дуже важко. Тим часом українські продукти харчування без маркування ми не зможемо вільно продавати до європейських держав, які встановили надійний заслін таким товарам. Тож головну перевагу вступу до СОТ для українського товаровиробника — вихід на західні ринки — ми зведемо практично до нуля.

Натомість Україна буде змушена широко відчинити власні ворота для модифікованих продуктів, вироблених на цьому ж Заході. Схема проста і практично геніальна. Вітчизняний ринок після підписання СОТівського протоколу відкритий? Відкритий! Додаткові обмеження для різних видів продукції існують? Ні! Це значить, що держава мусить безперешкодно впустити на свою територію і товар сумлінного австрійського фермера, який вирощує свою морквукапусту за дідівськими книжками, і врожай, зібраний на експериментальному полі транснаціональної компанії, зареєстрованої у США. А тепер вгадайте, якої продукції до нас завозитимуть більше? При цьому майте на увазі, що «інженерних» харчів у світі вирощують значно більше, вони суттєво дешевші, чудово зберігаються і їх… дуже неохоче купують у розвинених країнах.

Більшість провідних виробників генетичномодифікованої продукції зареєстровано саме у Сполучених Штатах Америки. Саме цю державу вважають головним лобістом інженерних технологій у виготовленні продуктів харчування. Вважається, що саме Вашингтон «натиснув» на українську владу і змусив її відмовитися від маркування сумнівної продукції. І це, мовляв, наша плата за вступ до СОТ та інші блага європейської і трансатлантичної співпраці.

Півбанана двічі на день після їжі!
Утім якщо знати темпи поширення «генетичних» сільськогосподарських угідь, то дивуватися цьому не варто. Скажімо, в 1996 році у світі вирощували модифіковані рослини на трьох мільйонах гектарів. А нині експерти називають цифру 85 мільйонів. І це ще далеко не межа, адже вирощувати такі харчі значно вигідніше: вони дають кращий урожай, не потребують захисту від шкідників, завжди мають товарний вигляд. Зрештою, рослини можна модифікувати так, що вони матимуть більше поживних речовин і вітамінів, навіть вакцини від різних хвороб. Уже, до речі, успішно вирощують банани із вмістом анальгіну, салат, який виробляє вакцину проти гепатиту Б, рис із вітаміном А.

Виробники модифікованої продукції не люблять говорити про власні надприбутки (хоча вони й справді зашкалюють. — Авт.), а воліють наводити і справді раціональні аргументи. У світі нині поглиблюється продовольча криза, і більшість фахівців одностайна: боротися із проблемою традиційним шляхом уже неможливо. Людей на планеті стає все більше, а площі під посіви розширювати вже нікуди. Консерваторів у колі апологетів«генетиків» називають не інакше, як ретроградами, які заважають розвиткові науки. Свого часу, мовляв, і паровоз вважали небезпечним для людства.

Утім ці аргументи дуже мало впливають на людей, які міркують не глобальними, а дуже «вузькими» категоріями — турботою про власне здоров’я. В січні 2005 року 28 країн Європи підписали так званий «Берлінський маніфест», у якому визначили регіони, вільні від генетичних продуктів. Не вирощують і не продають «генетику» у частині провінцій Австрії, воєводств Польщі, областей Німеччини, Франції, Італії. Повністю вільні від таких продуктів Сербія, Греція і Чорногорія.

Пацюки їли і дуже хвалили…
І це при тому, що у світі не існує жодних переконливих досліджень, які б встановлювали — «генетика» нам може загрожувати! «Але немає й ніяких доказів, що споживання таких продуктів не шкодить здоров’ю», — каже голова Національної ради з питань охорони здоров’я, ексміністр охорони здоров’я Микола Поліщук.

Інформаційний вакуум намагаються заповнити громадські організації. Одна з них десять років спостерігала за американцями, що залюбки вживають генетично модифіковані продукти, та шведами, які вилучили їх зі свого раціону. І виявила в американців ріст нез’ясованих шлунковокишкових захворювань та ожиріння — проблем, яких практично немає у шведів. Звичайно, жодних прямих доказів, що американці мучаться шлунком та набирають вагу саме через генетичні продукти, не існує. Хіба що опосередковані — у лабораторних пацюків, яких щедро годували продуктамимутантами, виявили ушкодження тканин шлунка. Вважається також, що модифіковані продукти викликають порушення обміну речовин, складу крові, алергію, ожиріння та нечутливість до певних медичних препаратів.

Коментуючи скасування Кабінетом Міністрів України обов’язкового маркування модифікованих продуктів, перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко заявила: «Якщо наше Міністерство охорони здоров’я підтвердить, що організм людини має потужніші механізми самозахисту, ніж механізми зазначених тварин, то у нас є шанс на «світле майбутнє». Якщо ж таких гарантій не надійде, то з нас просто роблять піддослідних гризунів».

Яка ситуація із «генами» нині існує на українському ринку, вам достеменно не скаже ніхто — офіційної статистики, яка частина продуктів харчування містить генетичномодифіковані організми, не ведеться. За неофіційними оцінками — від 10 до 40 відсотків товарів, що лежать на полицях українських магазинів, — «мутанти». Найбільше серед них — близько половини — це ковбасні вироби. Адже левова частка ковбас, особливо дешевих, містить соєві добавки, а з трансгенної сої у світі виробляють понад 400 (!) різновидів продуктів харчування. Це, насамперед, сири, фарш, соєве м’ясо та молоко, зокрема — призначені для дітей.

Про розмах проблеми може свідчити і такий факт: першу спробу поширити на українських полях генетично модифіковані рослини — популярну в українців картоплю — здійснили ще десять років тому. Модифіковані бульби вирощували на полях восьми господарств у п’яти областях, сортом, якого не їсть колорадський жук, вельми цікавилися приватники. І попри присутній українцям скепсис: «Якщо жук її не їсть, то і я не буду!», продукт активно продавали на ринку.

Один відсоток дьогтю у бочці меду — це багато чи мало?
Але найбільша біда не у тому, що людям пропонують неперевірений, із точки зору безпеки, товар (Готовий ризикувати? Будь ласка, за ваші гроші — будьяка примха!), а в тому, що українці, на відміну від західноєвропейців, позбавлені головного конституційного права — мати достовірну інформацію, що їм насправді продають. «Ті ж виробники, що захочуть рекламувати чистоту свого продукту, зможуть розташовувати на упаковці спеціальний знак. Наприклад, листочок каштана», — розказав голова Держкомітету з питань технічної регуляції та споживчої політики Олександр Шніпко.

Утім експерти вважають, що кон’юнктура ринку може сприяти не тільки замовчуванню інформації про «генетику», а й її поширенню. Адже коли проблема модифікованих продуктів набуде ваги у суспільстві, може з’явитися ажіотажний попит на «чисту» продукцію. Тоді хороші прибутки отримуватимуть не лише транснаціональні корпорації, а й фермери, які торгуватимуть овочами, вирощеними на найсправжнісінькому перегної. І їм буде економічно вигідно, аби діяв відповідний закон і вони мали повне право приліпити до упаковки свій «листочок каштана».

Причому закон, який гарантував би продовольчу безпеку українців, треба розробляти заново. На думку фахівців загальнонаціональної асоціації генетичної безпеки, законопроект, яким уряд Віктора Януковича помахав перед носом наших громадян, не розв’язав би проблеми, навіть якби був ухвалений. Адже поріг 0,9 відсотка, який мав стати відправною точкою у необхідності маркування, взагалі взятий зі стелі. Жодної безпеки цифра «0,9%» не гарантує, у принципі — вистачить, мовляв, одногоєдиного модифікованого екземпляра для появи штаму, що може утворювати шкідливі гібриди з іншими бактеріями. І створили цю норму тільки для галочки — аби залишити «щілину» для тих виробників, які мали бажання легально продавати на нашому ринку фактично неякісну продукцію.

Велика ймовірність, що мутанти ховаються тут.
Вчені з’ясували, що містити генетично створені інгредієнти можуть і такі продукти першої необхідності:
Сидр, вино, пиво
Хліб
Крупи
Продукти із круп
Харчові добавки
Фруктові соки
Морозиво
Кукурудза
Макарони (спагеті, вермішель)
Картопля
Легкі напої
Соєві боби
Соєві продукти
Газовані фруктові напої
Помідори
Дріжджі (закваска)
Цукор

You must be logged in to post a comment.