Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

Суперечки навколо інвествнеску на розвиток Львівської міської інфраструктури.

Сподівання підприємців на врегулювання суперечок навколо інвествнеску на розвиток міської інфраструктури не виправдалися.

Міськвиконком та депутати, здавалося, вже досягли компромісу, домовившись про восьмивідсоткову базову ставку цього внеску. Однак цю пропозицію депутати так і не розглянули на сесії – вирішили дочекатися кращих часів.

Зараз існує два проекти положення про порядок залучення коштів інвесторів на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури у Львові. Один розроблений департаментом економічної політики, інший – депутатами міськради.

Основна відмінність документів – у розмірі базового інвестиційного внеску, на основі якого мав би розраховуватися внесок конкретного інвестора. «Кабмін визначив граничний розмір інвестиційного внеску – 10% від вартості будівництва для житлового будівництва, будівель закладів культури, освіти медичного та оздоровчого призначення і 20% – для нежитлових будівель, – пояснив «ДІАЛОГУ» депутат Львівської міської ради Михайло Баляс. – Ми пропонуємо базовий розмір інвестиційного внеску встановити на рівні 5%, адже інвестиційний внесок повинен бути доступним». Чиновники, натомість, вважають, що інвестори могли б заплатити й більше, і пропонують десятиивідсоткову ставку базового внеску.

Різні погляди депутати та чиновники мають і на розмір коефіцієнта, що враховує соціально-економічну важливість об’єкта будівництва. В цьому питанні депутати теж виявилися скромнішими, ніж представники виконавчої влади. Наприклад, розроблене депутатами положення передбачає, що для сфери зв’язку оптимальним є коефіцієнт 2,0, а для торгових центрів – 1,3. Чиновники ж вважають, що розмір цих коефіцієнтів мав би становити 3,0 та 1,5 відповідно. Натомість розмір зонального коефіцієнта не викликав жодних суперечок. Територія міста поділена на 75 економіко-планувальних зон з відповідними зональними коефіцієнтами, значення яких коливаються в межає від 0,9 до 1,8.

Ще одним каменем спотикання є інвестиційний внесок при реконструкції приміщень (за умови переведення житлового фонду в нежитловий). Департамент економічної політики пропонує встановити для таких випадків базовий внесок у розмірі 15% від вартості об’єкта – добутку площі приміщення та опосередкованої вартості будівництва в регіоні. Інвестиційний внесок розраховують, як добуток вартості об’єкта, базової ставки внеску та зонального коефіцієнта. В «депутатському» варіанті проекту положення цього пункту взагалі немає. «Зараз готується окремий документ про переведення приміщень із житлового фонду в нежитловий, – каже Михайло Баляс. – На мою думку, ситуація така: мешканці старої частини Львова мали б бути вдячні за своєчасний викуп їх житла. Погодьтесь, що умови проживання в центрі є не найкращими. А от переводити житло в нежитловий фонд у новобудовах варто заборонити. Адже є місця, де можна збудувати нові торгові комплекси, супермаркети, не руйнуючи доріг і скверів біля житлових будинків. До речі, існує рішення про заборону такого процесу переведення, за винятком, якщо комісія підтвердила непридатність приміщення для житла (невідповідні санітарні норми, напівпідвальні приміщення тощо). Сьогодні вдають, що такого рішення не існує».

Проігнорували депутати в своєму варіанті положення і «кавалок» про сплату інвестиційного внеску при зміні цільового призначення нежитлового приміщення, яке було отримане безоплатно або ж на пільгових умовах. Департамент економічної політики в такому випадку пропонує встановити базовий внесок у розмірі 20% від експертної (ринкової) оцінки вартості приміщення.

Окрему базову ставку інвестиційного внеску пропонує департамент економічної політики для інвестора при зміні цільового призначення земельної ділянки, яка є власністю інвестора – 5% від ринкової вартості земельної ділянки. Якщо ж йдеться про зміну цільового призначення земельної ділянки, наданої в оренду, то базова ставка внеску складає 10% від ринкової вартості земельної ділянки.

Дискутують депутати і чиновники й щодо можливості сплати інвестиційних внесків не лише коштами. Михайло Баляс вважає такий варіант цілком прийнятним: «Наприклад, будівництво нового будинку вимагає наявності відповідної дороги, а відповідні органи на можуть це зробити. Якщо забудовник принесе кошторис і його затвердить спеціальна комісія, то чому б і ні?».

Тим часом представники бізнесового середовища вважають, що інвестиційний внесок взагалі слід скасувати. «Інвестиційний внесок насправді є додатковим здирництвом, – зазначає в коментарі «ДІАЛОГУ» президент Асоціації роботодавців Львівщини Зиновій Бермес. – Не може бути мови ні про 10%, ні про 5% внеску. Такі стягнення лише відлякують інвестора. Відтак він вкладатиме гроші деінде, а чиновники так і залишаться зі своїм податком. В світі міста борються за інвестора, який не лише створює нові робочі місця для населення та сплачує податки, але й розбудовує місто. У нас все з точністю до навпаки – знищуємо потенційні можливості для нормальної роботи інвестора, і при цьому ще й кричимо, що дбаємо за Львів».

КОМПЕТЕНТНО
Михайло МУЖИЛІВСЬКИЙ, депутат Львівської міської ради

Відповідно до ухвали Кабміну інвестиційний внесок не повинен перевищувати 10%. Я цілком з цим погоджуюсь. Але з однією умовою: щоб до цієї суми входили відрахування на інфраструктуру, тобто на всі інженерні мережі, які прилягають до ділянки, де проводять роботи: вода, газ, електрика. Мер міста хоче, щоб забудовники оплачували це за окремим тарифом – 15 відсотками збудованого житла. Якщо це затвердять, то розмір інвестиційного внеску становитиме вже навіть не 10%, а 25%. Їм це вигідно, адже інвестору з цієї суми доведеться сплачувати і 30% податку з прибутку, і 20% ПДВ.

Вважаю, що граничний розмір такого внеску не повинен перевищувати 10%. Частина його компенсувала б витрати на соціальну інфраструктуру, а решту слід перераховувати на спеціальний рахунок. Через певний час виділити під соціальне житло, скажімо, 5 га землі й оголосити тендер: хто зможе дешевше збудувати соціальне житло за ці кошти.

You must be logged in to post a comment.