Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

Біографія Ратушняка Сергія Миколайовича

Ратушняк Сергій Миколайович

Народився 17 лютого 1961 року в Ужгороді.

Освіта вища, закінчив Київський політехнічний інститут, інженер-механік.

Трудову діяльність почав пакувальником меблевого цеху Ужгородського фанерно-меблевого комбінату. У 1986-87рр. — інженер-конструктор ВО «Закарпатприлад», у 1987-88 рр. працює старшим інженером проблемної науково-дослідної лабораторії синтезу і комплексних досліджень нових напівпровідникових речовин УжДУ, у 1988-89 рр. — директор СП «РІО», у 1989-91 рр. — директор СП «Спойлер», у 1991-94 рр. — директор СП «РІО лтд». Сергій Ратушняк створив т.зв. «РІО-синдикат», який об’єднував 52 підприємства (банк «Сервіс», страхова компанія, підприємства з випуску лікеро-горілчаних, безалкогольних напоїв, солодкої води, пива, горілки, кави, борошна, ковбас, магазини, ринки, перше в місті приватні таксі тощо).

У 03.1994 р. – кандидат у народні депутати України (рішення окружної комісії про реєстрацію скасовано ЦВК через те, що претендент останні 2 роки не проживав постійно в Україні).

З 06.1994 р. по 07.1998 р. – голова Ужгородської міськради народних депутатів, Ужгородський міський голова (на виборах його кандидатуру підтримали понад 70% виборців).

У 1998 році — кандидат у народні депутати України, реєстрація була скасована незадовго до виборів. На виборах міського голови в тому ж році його підтримали біля 77% виборців. 18.09.1998 р. прокуратурою Закарпатської області проти нього порушено карну справу за фактом відкриття й використання за межами України валютного рахунку без дозволу НБУ. Під час перевірки “РІО-синдикату” бригадою Генпрокуратури на чолі з О.Колінько, С.Ратушняк виїхав за кордон і подав звідти заяву про звільнення з посади міського голови Ужгорода. Сесія Ужгородської міськради обрала С. Ратушняка почесним міським головою «за позитивні зрушення у соціально-економічному житті міста».

Заарештований у березні 2000 року. Звинувачувався за статтями: ч.1 ст. 80, 165, 166, 172. 30 вересня суд визнав його невинним у вчиненні інкримінованих йому злочинів (утаювання валютного виторгу, зловживання владою, підробка документів). У липні 2000 року, під час перебування під слідством, був обраний депутатом обласної ради (біля 82% голосів виборців).

Депутат Закарпатської облради з 07.2000 р. по 04.2002 р.

Був заступником голови СДПУ (Буздугана), за деякою інформацією міг посісти 10-те місце у виборчому списку партії «Громада» в 1998 році (був головою Закарпатської обласної організації Всеукраїнського об’єднання “Громада”), але відмовився. Член Центральної ради Української партії «Єдність», у 2000 році очолював ЗОО цієї партії. З 1998 року — голова громадської організації «Нове Закарпаття». У 2001-02рр. — радник голови ОДА з питань підтримки та розвитку підприємництва на громадських засадах.

На час виборів до Верховної Ради України IV скликання – голова обласного громадського об’єднання “Нове Закарпаття”.

Народний депутат України IV скликання з 04.2002 року (обраний від 70-го округу), самовисування. Одночасно був обраний міським головою Ужгорода, але обрав роботу в парламенті.

Був членом фракцій та груп «За Єдину Україну», «Народовладдя», «Демократичні ініціативи» (до 09.2003 р.), «Наша Україна» (з жовтня 2003 року), «Регіони України» ( з грудня 2003 року). Виключений з останньої за недотримання фракційної дисципліни.

З 2005-го року увійшов до парламентської фракції Народної партії України Володимира Литвина.

Загалом, належав до числа найбільших фракційних “перебіжчиків” Верховної Ради України IV скликання.

Очолює Закарпатську організацію Народного блоку Литвина.

На виборах 2006-го року обраний міським головою Ужгорода.

You must be logged in to post a comment.