Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

Підсумки діяльності уряду Януковича.

ЯнуковичУряд Януковича в 2007 році: плюси та мінуси.

Кожний день перебування в. о. прем’єра Віктора Януковича в будівлі на Грушевського може стати для нього останнім. Настав час підбити підсумки діяльності уряду Януковича, які 2007 року мали, скажемо відверто, суперечливий характер.

В одних галузях економіки у Кабміну були провали із залежних і не залежних від нього причин, а в інших спостерігалося зростання – причому часто-густо абсолютно самостійно від урядової політики.

Почнемо з макроекономічних показників країни, а саме ВВП та інфляції.

Зауважмо, що показники зростання споживчих цін упродовж 2007 року погіршували як іноземні, так і українські експерти. Світовий Банк (СБ) річну інфляцію оцінював на рівні 12,5% (уряд – 7,5%), тоді як за 11 місяців вона вже становить 14,2%. На думку аналітиків, показники інфляції змушують замислитися, чи контролює уряд процес ціноутворення? Приріст споживчих цін у жовтні є гіршим результатом за останніх 88 (!) місяців (із червня 2000 року). Можна стверджувати, що боротьбу з інфляцією уряд Януковича провалив за всіма статтями, і це зараз відчуває на собі кожен українець.

Тільки в листопаді фрукти подорожчали на 8,3%, молоко на 8,1%. Зросли так само й тарифи на житло, воду, електроенергію, газ (3,8%). Проїзд у транспорті подорожчав на 2,3%. Говорити ж про таке стрімке зростання доходів населення не доводиться. За даними Держкомстату, реальний дохід населення, визначений з урахуванням цінового чинника, за січень-жовтень 2007 р. збільшився на 12,1% порівняно з січнем-жовтнем 2006 р.

З урахуванням того, що офіційний показник інфляції не завжди коректно відображає зростання цін, можна вважати, що реальні доходи українців за рік у середньому збільшилися менш ніж на 10%, що, природно, – в пасиві у Кабміну Януковича.
Зростання реального ВВП, прогноз якого протягом року міжнародні експерти переглядали у бік поліпшення, можна віднести до позитивних сторін діяльності уряду Януковича. Так, у січні-листопаді 2007 р. порівняно з січнем-листопадом 2006 р. приріст ВВП становив 107,2%. У цілому, щодо зростання ВВП більшість експертів налаштована досить оптимістично. Необхідно також зазначити, що через фіксований валютний курс ВВП України збільшується саме в доларовому відношенні, більш того, за даним показником Україна є лідером серед європейських країн.

Уряд Януковича запам’ятався проведенням «соціально-орієнтованої політики» (у вигляді чергового підвищення мінімального рівня прожиткового мінімуму). Проте ці дії швидше були передвиборним піаром, а спрямування коштів на споживання, а не на інвестиції сприяло посиленню інфляції. Підвищення соціальної складової в бюджетних витратах трактувалося як збільшення соціального захисту населення, при тому, що граничило з популізмом. Проведення такої економічної політики загрожує значними ризиками. Вочевидь, що бюджет просто не зможе витерпіти збільшення витрат на соціальні програми, не підкріплені зростанням податкових та інших надходжень.

У цілому за січень-листопад доходи загального фонду держбюджету дорівнювали 111,9 млрд. гривень (101,8% від плану), а витрати (без урахування витрат на обслуговування держборгу і міжбюджетних трансфертів) – 82,5 млрд. грн. (98,3% від плану). При цьому дефіцит держбюджету України за підсумками 10 місяців 2007 року становить 4 766,8 млн. грн. (0,85% ВВП, при закладеному показнику в бюджеті-2007 на рівні 2,6% ВВП) і зріс за жовтень на 2 млрд. грн. Для його погашення уряд ще в минулому і вже в поточному році був змушений випустити єврооблігацій на $1 млрд. (були позики і в інших валютах) і $1,2 млрд. відповідно, збільшуючи тим самим держборг.

Зростання промислового виробництва за січень-листопад 2007 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становить 10,7%, тоді як співвідношення того ж періоду 2006 і 2005 рр. оцінюється в 5,7%. Очевидно, що передбачені та не різкі дії уряду Януковича дозволили промисловості нарощувати виробництво продукції.

Одним із основних чинників, що впливають на динаміку розвитку економіки України, є вартість газу, що імпортується, яка впливає як на населення через тарифи ЖКГ, так і на промислових споживачів, особливо металургів і хіміків.

Згідно з домовленостями, підписаними між «Газпромом» і Мінпаливенерго, ціна газу на 2008 рік становитиме на кордоні України та Росії $179,5 за тис. куб. м із нинішніх $130. Сам Віктор Янукович був украй незадоволений таким результатом переговорів. Утім, на думку Інни Юзефович, експерта Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, не можна сказати, що нова ціна на газ – це якийсь прорахунок, якого припустився уряд Януковича. На її думку, це швидше реальне підтвердження ціни на газ для Європи. Власне, навіть Секретаріат Президента заговорив про необхідність підвищення ціни на газ для населення, що свідчить про те, що вартість газу зросла б у будь-якому разі (про що неодноразово говорили російські чиновники), і питання полягало лише в розмірі її зростання. Нагадаємо, що українська влада розраховувала на те, що ціна не перевищить рівня $150-160 за тис. куб. м (за попередніми оцінками, така ціна й була б, якби Туркменістан не підняв ціни на газ для самої Росії), оскільки в проекті держбюджету-2008 вже закладена ціна в $160.

Наслідком цієї угоди стане збільшення ціни на газ для підприємств до $260-280 за тис. куб. м (за рахунок витрат на транспортування та розподіл газу на території України). З іншого боку, звістка про нову ціну стала відома наприкінці року, коли бізнес-плани промислових підприємств на 2008 рік вже складені й тепер вимагатимуть коригування. З огляду на це можна вважати, що зростання цін на енергоносії мало залежало від уряду Януковича, це швидше об’єктивний процес, на який вплинути аж ніяк неможливо.

За останній рік істотно погіршала ситуація із зовнішньоторговельним балансом України. Протягом січня-жовтня 2007 року сальдо торгівлі товарами погіршало на $3,3 млрд. порівняно з січнем-жовтнем 2006 року (за січень-жовтень 2006 року негативне – $4,8 млрд.). При цьому експорт товарів у січні-жовтні становив $40 млрд. (+ 27,4%), а імпорт – $48,2 млрд. (+32,9%). Ця тенденція почала проявлятися ще за уряду Юлії Тимошенко, але ні уряд Юрія Єханурова, ні Кабмін Януковича так і не змогли поліпшити ситуацію.

Темпи зростання банківської системи та фондового ринку в 2007 році перевищили найоптимістичніші очікування. За 11 місяців 2007 року активи банків збільшилися на 62,8 % до 553,7 млрд. грн. Продовжували зростати й довгострокові кредити. За 11 місяців 2007 року вони збільшилися на 73,9% до 273,4 млрд. грн. Різке зростання ринку споживчого кредитування змусило НБУ удатися до адміністративних методів для його обмеження шляхом жорсткішання умов видачі кредитів (підвищення вимог до позичальників тощо). Уряд Януковича не робив жодних різких рухів у фінансовій сфері й не втручався в діяльність НБУ, що дозволило зберегти стабільний курс національної валюти та збільшити золотовалютні резерви НБУ до $33 млрд.

У свою чергу, в 2007 році істотно зріс і фондовий ринок. Із початку року індекс ПФТС підвищився на 2,2 раза і в жовтні кілька разів перевищував свої історичні максимуми. Об’єктивно кажучи, істотного впливу уряд Януковича на фондовий ринок не мав, а сам ринок зростав навіть у період політичної нестабільності.

Слід зазначити, що приватизаційна політика уряду не була успішною, оскільки аукціони переносилися, а самі плани приватизації не виконувалися. У січні-листопаді ФДМ перерахував до держбюджету 2,3 млрд. гривень (у 2006 році – 552,4 млн. грн.), отриманих від продажу державного майна. Тоді як заплановано було отримання не менше 10,6 млрд. грн. Таким чином, тут у Януковича наявний очевидний провал.

Не можна не відзначити зростання іноземних інвестицій у Україну в 2007 році. За даними Держкомстату, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну за 9 місяців поточного року зріс на 24,2%, або на $5238,8 млн. до $26,85 млрд. За оцінками інвестиційної компанії «Драгон Капітал», приток ПІІ в Україну в 2008-2012 рр. становитиме в середньому понад $7,5 млрд. на рік (згідно з прогнозами Мінекономіки на 2008 рік, цей показник становитиме $5,5 млрд.). При цьому цього року поточний приріст інвестицій в Україну порівнявся зі східноєвропейськими показниками.

Проте можна стверджувати, що нічого істотного для поліпшення інвестиційного клімату в країні уряд Януковича не зробив. Річ у тім, що іноземні інвестори вже не реагують на перманентні політичні кризи в Україні, інвестуючи кошти в галузі, що дають швидкий прибуток. Зростання ПІІ в українську економіку з натяжкою, але все-таки можна прирахувати до активів Кабміну Януковича – Азарова.

Ще однією невдачею Януковича є затягування вступу України в СОТ, коли Киргизстан через сумнівні претензії (у яких вгадується вплив Росії, яка не хоче, щоб Україна вступила в СОТ раніше за неї) на $27 млн., мінімум на півроку відстрочив входження у СОТ. Після значних поступок уряду України вдалося «умовити» Киргизстан. Проте час, згаяний на тривалі переговори, ускладнив позиції України. Тепер уже ЄС висуває додаткові й досить необґрунтовані вимоги, яких можна було б уникнути при швидкому рішенні питання вступу в СОТ на початку 2007 року.

У «мінуси» діяльності уряду Януковича можна віднести чергове квотування експорту зерна, що підриває авторитет України на світовому аграрному ринку, і змушує інвесторів зазнавати значних збитків.

Згідно з опитуванням Інституту демократій і Інституту економічних досліджень і політичних консультацій «Підсумки діяльності уряду Віктора Януковича і першочергові дії нового уряду», більшість опитаних експертів негативно оцінили діяльність уряду Януковича, причому найбільшими прорахунками стали поширення корупції, відсутність дієвих заходів щодо виведення економіки з тіні та невідділення влади від бізнесу. Крім того, експерти відзначили прорахунки роботи уряду в забороні темпів інфляції в країні.

Протягом останніх півроку робота уряду Януковича не могла бути досить ефективною через блокування роботи Верховної Ради, що унеможливило проведення необхідних нормативних змін, через що багато важливих законопроектів «підвисали» в стінах парламенту.

З іншого боку, багато системних питань – реформування ринку землі, реформа ЖКГ, зростання цін на нерухомість тощо уряд Януковича вирішував на рівні ухвалення чергових державних програм, які без реального наповнення і гарантованого фінансування мало ефективні.

Головний позитив діяльності уряду Януковича полягає в поверненні довіри до стабільності урядової політики з боку крупного й середнього капіталу. Щодо малого бізнесу уряд не робив жодних різких рухів, що не привело ні до істотного поліпшення, ні до погіршення ситуації. Більшість проблем, із якими уряд працював, накопичувалися роками, тобто залишилися від попередників, і за короткий термін їх розв’язання не видавалося можливим. При цьому багато галузей української економіки розвивалися ніби «самостійно», користуючись сприятливою кон’юнктурою на світових ринках і зростанням внутрішнього споживання.

Уряд Януковича, як і його попередники, виявився заручником політичної боротьби. Очевидно, що за рік-два перебування при владі кардинальних змін в економіці домогтися практично неможливо, а політико-економічний курс країни і кадровий склад його виконавців змінюється чи не кожні півроку. При цьому кожен новий уряд починає будувати все спочатку, а не продовжує дії попереднього. Ось чому українська економіка продовжує розвиватися швидше всупереч, аніж завдяки активності Кабміну.

You must be logged in to post a comment.