Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

Біографія Олександра Турчинова.

Олександр ТурчиновОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ

Народився 31 березня 1964 року в Дніпропетровську.

Освіта вища, закінчив технологічний факультет Дніпропетровського металургійного інституту (з відзнакою 1986), спеціальність – обробка металів тиском (інженер). Доктор економічних наук, професор.

Трудовий шлях розпочав на комбінаті “Криворіжсталь”.

У 1990-1991 рр. – головний редактор Українського відділення інформаційного агентства УНА-прес АПН. У 1991 р. очолює Інститут міжнародних зв’язків, економіки, політики і права, у 1992 р. його призначено на посаду голови Комітету з роздержавлення і демонополізації виробництва Дніпропетровської облдержадміністрації.

У 1993 р. призначений радником прем’єр-міністра України Леоніда Кучми з питань мікроекономіки. Леонід Кучма лобіює його кандидатуру під час дискусії про лідерство в об’єднанні “Нова Україна”, але його активісти віддають перевагу Володимиру Гриньову. В цьому ж році за участю Турчинова створюється партія “Громада”, а він стає її лідером. Щоправда, особливої активності ця організація не виявляє. А сам Турчинов поєднує головуванння у “Громаді” з науковою роботою. У 1994 р. він обіймає посаду генерального директора Інституту економічних реформ, завідуючого лабораторією дослідження тіньової економіки Інституту Росії НАН України.

У 1997 р. Олександр Турчинов зближується з керівницею копорації ЄЕСУ Юлією Тимошенко, яка на той час вже отримала мандат народного депутата і почала виявляти інтерес до партійних проектів. Турчинов навіть погоджується поступитися своїм лідерством у “Громаді” – з’являються чутки що в партії буде дві співголови -Юлія Тимошенко та Олександр Єльяшкевич. Проте у вересні 1997 року доволі несподівано головою “Громади” обирають Павла Лазаренка, який тілько-но пішов у відставку і потребував партійного майданчика для опозиційної діяльності.

У 1998 р. Турчинов був обраний народним депутатом – за партійним списком “Громади”. У березні 1999 р. – вийшов із керівництва партії, у травні – з фракції. У липні, разом з Тимошенко, створив нову партію – Батьківщина”. Після призначення партійного лідера віце-прем’єром в уряді Віктора Ющенка, очолив фракцію “Батьківщини” і парламентський комітет з питань бюджету. Був одним з авторів Бюджетного кодексу. Після переходу партії до опозиції став одним з фундаторів Форуму національного порятунку (ФНП).

На парламентських виборах 2002 і 2006 р. обирався народним депутатом за списками виборчого Блоку Юлії Тимошенко.

У лютому – вересні 2005 р. обіймав посаду голови Служби безпеки України. Звільнився з неї за власним бажанням – після відставки уряду Тимошенко.
Перший заступник голови партії ВО «Батьківщина»; народний депутат, БЮТ.

Був: народним депутатом III (1998-2002), IV (2002-2005), V (2006-2007) і VI (2007) скликань.

З травня 2007 р. Указом Президента України призначений на посаду Першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

30 вересня 2007 року – обраний народним депутатом України 6-го скликання на позачергових виборах до Верховної Ради України.

19 грудня 2007 р. постановою Верховної Ради України №10-VI від 18 грудня 2007 року призначений на посаду Першого віце-прем’єр-міністра України.
Декларація про доходи:
Загальна сума сукупного доходу – 185 900 гривень, у членів сім’ї – 17 443 гривні;
Нерухомість: квартира – 100 кв. м;
Автомобілі: у членів сім’ї – Ніссан-Патрол;
На банківських рахунках: 100 000 гривень, у членів сім’ї – 100 000 гривень.
Одружений, має сина.

You must be logged in to post a comment.