Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

З опозиційним урядом Януковича змагатиметься ще один — «народний тіньовий».

Клон тініКлон тіні.

У 1998 році в Україні з’явився перший тіньовий Кабмін — його створила Юлія Тимошенко. В 2001–му естафету спробувала перейняти Наталія Вітренко. У березні 2005–го, програвши вибори, «тіньовізмом» марив Віктор Янукович — своєму (так і не народженому) дітищу він придумав назву «суспільний Кабінет Міністрів». А дещо згодом, після відставки, протиставити власну структуру уряду Єханурова обіцяла та ж таки Тимошенко. Тож ідея, як бачимо, популярна. І навіть популістська. Адже якоїсь вагомої ролі тіньові уряди в історії України не відіграли. Втім це не заважає бажаючим створювати їх знову.

Про карликів і «гігантів».

Як відомо, Віктор Янукович свій тіньовий Кабмін уже створив. Міністром фінансів у цьому форматі обраний Микола Азаров, оборони — Кузьмук, внутрішніх справ — Джига, палива і енергетики — Бойко, вугільної промисловості — Тулуб, праці і соціальної політики — Михайло Папієв, освіти і науки — Дмитро Табачник, закордонних справ — Грищенко, юстиції — Лавринович, промисловості й підприємництва — Кінах, крокодиловодства — Шуфрич тощо. Особи, як бачимо, до болю знайомі, жодної свіжої крові. Втім мова зараз не про них, а про їхніх несподіваних конкурентів — «народний тіньовий Кабмін», зібраний з представників маленьких партій в останні дні 2007 року.

«Хай ці партії скільки завгодно називають карликовими, — говорить прес–секретар Міжпартійної асамблеї Ростислав Мартинюк, — у них є одна спільна проблема: як представляти інтереси виборців, котрі за них проголосували? Закону про опозицію ще нема, тож партії, які входять до МАсУ, також бачать можливість взяти певну участь в опозиційних процесах». Тож для початку вони об’єднались у Міжпартійну асамблею. Цій структурі — лише декілька тижнів, вона ще не має навіть сайту, не кажучи вже про солідніші медійні ресурси. Зате має амбіції — рушії усіх процесів — опозиційних і не тільки.

 

Кожному тіньовому уряду — тіньовий контролер.

Смішно чути, говорить Мартинюк, як після інформації про ту чи іншу позицію міністра закордонних справ Огризка, слово на «регіональному» теле– чи радіоканалі бере такий собі нині безробітний Костянтин Грищенко й починає всіх повчати, як будувати стосунки з Росією абощо. На питання «УМ», коли і де ми зможемо почути «повчання» тіньового міністра від МАсУ та хто, власне, буде їх озвучувати, Мартинюк відповів: кадрові питання другого тіньового уряду ще перебувають на етапі узгодження. «В нашому уряді будуть не комічні фігури, а люди авторитетні, які вже працювали в тих чи інших структурах — можливо, це будуть люди з–поза стін парламенту, а можливо, і народні депутати. До Нового року було визначено, як мінімум, сім міністрів», — каже Мартинюк, але прізвищ не називає. Проте додає, що особисто він на посаді міністра фінансів був би радий бачити колишню голову Бюджетного комітету ВР Людмилу Супрун, а на посаді міністра культури — кобзаря Тараса Компаніченка.

Людмила Супрун, лідерка Народно–демократичної партії, — одна з тих осіб, що входять до складу МАсУ. Іще одне досить відоме ім’я — Микола Габер (Патріотична партія України). Решту політгравців Мартинюк не деталізував. «У нас 35 партій», — зазначив він.

Попри кількість, фінансова «якість» союзників по Міжпартійній асамблеї залишає бажати кращого. Хоча кошти на розкрутку ідеї та медійну підтримку «тіньовики–2» уже посилено шукають. Що ж до їхніх конкретних планів на майбутнє, то вони просто наполеонівські: розробити проекти ефективного розвитку економіки України, створити дієві антикорупційні програми, забезпечити щодобовий експертний аналіз урядових рішень із залученням громадської думки та міжнародних організацій. «Серед пріоритетів — прогнозування наслідків діяльності уряду Тимошенко та тіньового уряду Януковича, якості роботи Верховної Ради. Залучатимуться провідні фахівці економіки, права та соціальної політики, які мають великий досвід роботи у вищих органах влади України».

ОЦІНКИ

Віктор Небоженко
керівник соціологічної фірми «Соціологічний барометр»:

«Янукович сам не розуміє, за що взявся».

— Пане Вікторе, схоже, що тіньовий Кабмін Януковича взялися профанувати…

— У Кабміну Януковича проблеми з кваліфікацією, а не з профанацією. Де вони знайдуть людей міністерського масштабу? Колишні міністри — це добре, але це найпростіший шлях. Тобто профанація почалася у самої Партії регіонів — замість того, щоб створити сильні комітети у Верховній Раді, дати туди найсильніших професіоналів і вже звідти впливати на Тимошенко, вони пішли найпростішим шляхом… Зібрались у своєму улюбленому місці — в кінотеатрі «Зоряний» — і самі себе скомпрометували.

— Тобто з них уже нічого путнього не вийде?

— Зрозумійте, що справжній тіньовий Кабмін — це професіонали, які рвуться до влади, а не ті, хто її щойно втратив і тепер чекає, коли «помаранчеві» цю владу віддадуть. «Тіньовики» — це люди, які звикли по 20 годин на добу працювати над критикою чинного Кабміну, і з якими неодмінно будуть рахуватися, а нічого подібного зараз і близько немає! Тож нічого дивного, що з’явився ще один Кабмін із маленьких політичних партій. Тут треба говорити не так про інфляцію самої ідеї, як про боротьбу компетенцій — хто з них справді почне працювати над конкретними проблемами, а хто нічого не робитиме… Януковичу доведеться багато працювати, щоб довести власну спроможність порівняно з Кабміном Тимошенко або просто з групою експертів чи якимсь інтелектуальним центром.

— Боюся, що боротьби на рівних не вийде: у Януковича в руках — значний медіа–ресурс.

— Знаєте, коли Тимошенко створювала тіньовий Кабмін, там не було потужного піар–забезпечення, але люди самі йшли і цікавились, бо це було варто того. Проблема в іншому: де знайти фахівців? Янукович сам до кінця не розуміє, за що він взявся. Більше того, в мене є підозра, що він став главою тіньового Кабміну, аби не ставати лідером опозиції, адже в цій іпостасі треба щодня боротися — психологічно це значно важче і, очевидно, менш для нього прийнятно…

You must be logged in to post a comment.