Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

Архів блогу/h2>

Янукович вважає політику, яка проводиться Кабміном підготовкою до виборів Президента.

Wednesday, January 23rd, 2008

Лідер Партії регіонів Віктор Янукович вважає політику, яка проводиться Кабміном підготовкою до виборів Президента.Про це він сказав на засіданні опозиційного Кабміну.

Оцінюючи перші кроки нинішнього уряду в 2008 році, він спрогнозував, що вони приведуть до економічної кризи.

«Уряд вирішує виключно політичні завдання, готуючи платформу для президентських виборів. Для кого? Тут не складно здогадатися», – відзначив Янукович.

Лідер ПР розкритикував Кабмін за відсутність прагматизму в його політиці.

«Таким чином цей уряд житиме тільки сьогоднішнім днем, піклуватиметься не про майбутні покоління, а про майбутні вибори», – сказав Янукович.

Він закликав членів «тіньового» Кабміну зробити все можливе для того, щоб країна повернулася до стабільного економічного зростання, пише «Сьогодні».

Нагадаємо, ПР створила опозиційний Кабмін після формування Кабінету міністрів на чолі з прем’єром Юлією Тимошенко.

Опозиційний Кабінет міністрів має намір вести моніторинг рішень уряду та ініціювати парламентські слухання з проблеми звільнень з політичних мотивів.

Пікетування обласної прокуратури Львова працівниками агрофірми «Провесінь».

Wednesday, January 16th, 2008

Близько сотні працівників агрофірми «Провесінь» пікетують сьогодні обласну прокуратуру. Пікетування є черговою акцією протесту працівників підприємства, які вважають, що «Провесінь» протягом останніх півтора року зазнає спроб рейдерського захоплення.

У руках пікетувальники тримають плакати з гаслами «Пане Баганець, ми дочекались Вас! Допоможіть трудовому колективу «Провесні», «Ліквідуйте корупцію у львівській прокуратурі» та іншими.

Пікетувальники також скандують імена суддів, які, на їх погляд, приймали рішення на користь рейдерів.

У розповсюдженій пікетуючими заяві також повідомляється, що, у разі відсутності реакції на вимоги трудового колективу «Провесні», окремі з них готові уже завтра розпочати безстрокове голодування. Однією із наступних акцій може стати пікетування Кабінету міністрів України та вимога втрутитись у ситуацію безпосередньо Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

Пинзеник висловив упевненість, що бюджет буде прийнятий в 2007 році.

Tuesday, December 25th, 2007

ПинзеникКабмін Тимошенко переписав бюджет: Прогноз інфляції – 16%.

Правительство Тимошенко внесло зміни в бюджет 2008 року. Через погіршення прогнозу інфляції на 2007 рік до 16% доходи в 2008 збільшені на 8,7 млрд грн, пише КоммерсантЪ-Украина в статті Бюджетна косметика.

Засідання Кабінету міністрів, на якому планувалося схвалити новий проект держбюджету на 2008 рік після його доробки міністром фінансів Віктором Пинзеником, повинне було відбутися вчора, однак було перенесено на 26 грудня.

Але відбулася зустріч президента Віктора Ющенко із прем’єр-міністром Юліою Тимошенко, під час якої обговорювалося питання підготовки й розгляду на засіданні Кабміну проекту державного бюджету на 2008 рік. Президент виразив бажання взяти участь у ньому.

Разом з тим, як стало відомо, замість засідання в Кабміні пройшло закрите обговорення проекту бюджету.

Пинзеник по його підсумках заявив, що в попередній редакції бюджету “не була врахована нова ціна на газ ($179,5 за тисячу кубометрів), важливі соціальні ініціативи, розбалансованість госфинансов була критичної, а реальний дефіцит бюджету зашкаливал”.

Міністр висловив упевненість, що бюджет буде прийнятий в 2007 році.

У нову редакцію бюджету були внесені мінімальні виправлення без перегляду основних макропрогнозів. Джерело в Кабміні повідомив, що макропоказники 2008 року – ріст ВВП на 6,8% і споживча інфляція 9,6% – були збережені, але погіршений прогноз інфляції поточного року – з 14,5% до 16%. Такий перегляд дозволив збільшити дохідну частину бюджету 2008 року на 8,7 млрд грн із 265,6 млрд грн.

У видатковій частині Мінфін спробував урахувати соціальні ініціативи президента, збільшив фінансування Міністерства оборони на 100 млн грн, урізав субвенції на економічний розвиток депресивних регіонів (150 млн грн), незначно збільшивши дефіцит бюджету – з 1,86% до 2,07% від ВВП. Бюджет також буде містити норму про виділення 20 млрд грн на компенсацію внесків Ощадбанку СРСР за рахунок засобів, що надійшли понад план приватизації й грошових взаємозаліків.

Відповідно до Бюджетного кодексу, доходи від приватизації йдуть на покриття дефіциту бюджету, а тому погашення внесків повинне буде викликати ріст дефіциту скарбниці.

Після призначення прем’єром, 18 грудня, Тимошенко пообіцяла подати новий проект Державного бюджету на 2008 рік на розгляд парламенту в найближчі дні.

Раніше депутат Верховної Ради Віктор Пинзеник завірив, що Верховна Рада прийме державний бюджет на 2008 рік до кінця цього року.

До того народний депутат від БЮТ З Терьохін заявив, що Верховна Рада України не зможе прийняти держбюджет до 1 січня 2008 року без порушень Бюджетного кодексу.

Як повідомлялося, наприкінці листопада Кабмін схвалив зміни в закон про державний бюджет України на 2008 рік.

Українська політика – це одне велике село.

Friday, December 21st, 2007

Уряд ТимошенкоОрбіти уряду Юлії Тимошенко.

Українська політика – це одне велике село, де дуже часто не тільки соратники, але і опоненти стають компаньйонами, кумами, шуринами або навіть коханцями. Де брудна білизна сохне у всіх на очах, а “чистоган” ділиться за велюровими гардинами.

Кожен новий уряд дарує надії одній частині України та викликає ненависть в іншої. Як мантру міністр виголошує обіцянку не звинувачувати попередника і в наступному ж реченні піддає його шквалу критики.

Кабінет міністрів Юлії Тимошенко виглядає не так глянцево, як перший призов після Майдану, але не так буденно, як в часи Єханурова, і не настільки одіозно, як Кабмін Януковича.

“Українська правда” спробувала проаналізувати публічні та потаємні лінії зв’язку нового уряду.

yriad.jpg

УРЯД ТИМОШЕНКО. КВОТА БЮТ

Перший віце-прем’єр-міністр Олександр Турчинов.
Олександр Турчинов є найціннішим кадровим рішенням Юлії Тимошенко. Очевидно, що серед політиків – а, можливо, і в родині – немає іншої людини, яка б значила для неї більше.

Співпраця випускника металургійного інституту імені Брежнєва і директорки корпорації “Український Бензин” почалася ще в 1993 році в уряді Леоніда Кучми, радником якого працював Турчинов.

Зараз тандем Тимошенко-Турчинов є найбільшим довгожителем у сучасній політиці.

За Турчиновим у новому Кабміні буде закріплений і силовий блок, і енергетичний, і економічний. Щоб не втрачати пульс життя БЮТ у парламенті, Турчинов залишив свого найближчого соратника Андрія Кожем’якіна першим заступником керівника фракції.

Віце-прем’єр Григорій Немиря.
Віце-прем’єр з питань євроінтеграції в тому вигляді, як він зараз існує, позбавлений логіки. Урядовець без свого апарату не має інструменту реалізації задумів. З цими проблемами зіштовхнувся попередник Немирі на цій посаді, яка діяла в 2005 році, Олег Рибачук – він навіть виношував плани створення міністерства євроінтеграції.

По-суті ж “віце-прем’єр з євроінтеграції” – це лише назва посади, на якій буде діяти персональний міністр закордонних справ Тимошенко – спеціальний посланець лідерки БЮТ у зв’язках з міжнародними політичними колами.

Досі Немиря був представником блоку Тимошенко в Парламентській асамблеї Ради Європи, де намагався конкурувати зі старожилом української делегації Сергієм Головатим.

Призначення Немирі в уряді свідчить про загострену увагу Тимошенко до своєї репутації на Заході.

До приходу Немирі в неї не було системного радника, якій міг би вибудовувати стосунки з іноземними дипломатами, писати англомовні статті та контактувати з елітами Європи та США.

Поява Немирі в команді Тимошенко у 2005 році була пов’язана з намірами Джорджа Сороса після помаранчевої революції допомогти молодій демократії. Американець зголосився підтримати Центр стратегічного аналізу, який би діяв при прем’єр-міністрі. Так Немиря, який тоді очолював фонд Сороса в Україні, пішов з цієї посади і став радником Тимошенко. Втім, ідея з аналітичним інститутом не була реалізована.

Цікаво, що першою з Тимошенко познайомилася… дружина Немирі, яка знімала фільм про помаранчеву революцію.

Судячи зі слів Михайла Бродського, Григорій Немиря не позбавлений амбіцій: “Я бачив документи презентації поїздки Тимошенко в США, так він там показаний ледь чи не другою людиною в ієрархії партії “Батьківщина”, тоді як Турчинов – тільки третій”.

Немиря переконав Тимошенко змінити ідеологічне забарвлення. Тепер вона інтегрується в союз правих – Європейську народну партію – хоча ще рік тому під впливом Йосипа Вінського збиралася до Соцінтерну.

Віце-прем’єр з квоти БЮТ – посада вакантна.
В уряді Тимошенко залишилася незаповненою ще одна клітинка заступника прем’єра. За словами лідерки БЮТ, цей портфель, на випадок розширення коаліції, зарезервований для її новобранців.

Джерела “Української правди” у фракції НУНС підтверджують, що Тимошенко до останнього вела переговори з блоком Литвина. Поява нового учасника коаліції вигідна насамперед самій прем’єрці, бо в такому разі вона перестає бути залежною від кожного голосу нашоукраїців.

Міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський.
Спочатку Вінський висувався на посаду віце-прем’єра з регіонального розвитку з доволі аморфним колом повноважень. Зрештою він відбив собі ресурсне міністерство. Особливої інтриги додає те, що попередником Вінського був його давній конкурент по Соцпартії Микола Рудьковський.

Мінтранс був квотою Вінського ще в 2006 році, коли він брав участь у створенні помаранчевої коаліції за участі Мороза. Тоді Вінський планував призначити на транспортну галузь одного з донорів кампанії соціалістів Ігоря Урбанського.

Однак після переходу Мороза на бік Януковича все замислене тоді довелося відкласти на півтора роки.

Зараз Вінський отримав Мінтранс після того, як з цієї посади відкликали кандидатуру Таріела Васадзе. Начебто Тимошенко поставила йому умову передати бізнес надійним людям, а самому зосередитися на державній службі. Васадзе зрозумів, що не зможе відмовитися від автомобільного дітища, але вирішив не розпилювати увагу, і, зрештою, взяв самовідвід.

Сам Вінський на питання “Української правди”, що його поєднує з транспортом, чи-то жартома, чи то серйозно повідомив – його батько був машиністом тепловозу. Трохи згодом він додав, що вміє добре керувати автомобілем, бо в юності складав військово-прикладне багатоборство.

Міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук.
Крім Мінтрансу, ще до розподілу посад Вінський намагався поширити свою вотчину на міністерство охорони навколишнього природного середовища.

Мати лояльну і професійну людину на чолі цього органу влади – обов’язок для всіх, хто щось видобуває з української землі.

Можливо, тому на засіданні фракції БЮТ кандидатуру Філіпчука розкритикував Костянтин Жеваго, найдорожчим бізнесом якого є руда з Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

У свою чергу Тимошенко, призначивши Філіпчука, прагнула поставити людину, незалежну від своїх же внутрішніх олігархів.

Філіпчук у 1990-х був одним з губернаторів, призначених за квотою Народного Руху – він очолював Чернівецьку область.

Однак пізніше Філіпчук приєднався до проекту Народний Рух України за єдність – сателіту СДПУ(о), створеного на початку “Гонгадзегейта” для відтягування електорату від Ющенка. Філіпчук разом з одіозним Богданом Бойком був співголовою цієї маргінальної партії.

Коли на останніх виборах Вінському доручили вести регіональні осередки БЮТ, той намагався, де міг, поставити свої креатури. Так він призначив Філіпчука начальником Вінницького штабу Тимошенко. І, порівняно з виборами-2006, блок значно покращив свій результат по області: з 33,3 до 50%.

Міністр фінансів Віктор Пинзеник.
Після створення демократичної коаліції передбачалося, що Мінфін очолить Олександр Турчинов, який суміщатиме цю посаду з портфелем першого віце-прем’єра.

Однак Турчинов став “першим віце” широкого профілю, а Міністерство фінансів отримав давній союзник Тимошенко Віктор Пинзеник.

Два роки тому він не наважився зробити вибір на користь Тимошенко, коли вона кликала його у свій виборчий список – умовою цього була відставка Пинзеника з Мінфіну в уряді Єханурова.

Однак зараз Пинзеник, один з найдавніших соратників Ющенка, не вагаючись, перейшов до БЮТ.

У новому уряді Пинзеник зустрінеться зі своїм давнім соратником Іваном Васюником, який став гуманітарним віце-прем’єром. А десять років тому Васюник був кимсь на кшталт референта у Пинзеника: він очолював групу радників при віце-прем’єрі.

Міністр економіки Богдан Данилишин.
Ця людина майже двадцять років працює у Раді по вивченню продуктивних сил Академії наук, де пройшов шлях від аспіранта до голови. Базова освіта нового міністра економіки виглядає дивно для цієї посади – природничий факультет Тернопільського педагогічного інституту за спеціальністю “географія з додатковою спеціальністю біологія”.

У атестаті професора в Данилишина вказана спеціальність “економіка природокористування і охорони навколишнього середовища”.

Богдан Данилишин – креатура Віталія Гайдука. Співвласник “Індустріального союзу Донбасу”, після конфлікту з Ющенком і відставки з РНБОУ, зараз входить у число найбільш авторитетних для Тимошенко радників і партнерів.

Зв’язок Гайдука з Данилишиним простежується через Раду з питань конкурентоспроможності, до якої вони разом входять. Очолює цю організацію інший не чужий до Гайдука депутат Юрій Полунєєв.

Цікаво, що у одному з останніх академічних довідників записано, що Данилишин зареєстрований… у гуртожитку.

Після призначення Данилишина міністром на адресу “Української правди” прийшов лист від мешканців гуртожитку аспірантів Академії наук.

“Як не старалися мешканці гуртожитку знайти пана Данилишина серед наших колег по нещастю, нам так і не вдалося цього зробити. Але призначення пана Данилишина дає нам шанс привернути увагу до проблем безквартирних вчених, які, принаймні формально, мешкають в одному будинку з міністром”, – висловили надію молоді науковці.

Міністр праці і соціальної політики Людмила Денісова.
Свою трудову біографію Денісова почала як вихователька у яслях. Отримавши економічну і правову освіту, була начальником кримського Пенсійного фонду, міністром економіки та фінансів Криму. Коли Денісова працювала на останній посаді, її на один день затримували правоохоронні органи. В результаті Денісова отримала захворювання нирок.

Прокуратуру автономії тоді очолював Володимир Шуба, який за ці дії отримав… догану від Генпрокуратури. Цікаво, що зараз Шуба працює прокурором Дніпропетровської області та користується підтримкою БЮТ.

Інша цікава деталь – Денісову затримували, коли, за її власним зізнанням, вона намагалася навести лад з кримською республіканською позикою, де фігурували… партнери Тимошенко. Тоді, за словами Денісової, “з обігу в Україні було виведено 500 мільйонів гривень, які отримали офшори завдяки діям банку “Слов’янський”, який управляв цією позикою”.

Після відставки Денісова очолювала наглядову раду корпорації “Гуматекс”, яка займається випуском технологічних тканин. Цю компанію прийнято відносити до кримського бізнесмена і власника телекомпанії “Чорноморка” Андрія Сенченка.

До команди Тимошенко Денісова потрапила разом з Сенченком, який у 2005 році взявся просувати ідеї БЮТ в автономії.

А Денісова, зокрема, запам’яталася Тимошенко тим, що нестандартно підійшла до агітації за БЮТ – в 2006 кримський штаб започаткував програму перерахунку пенсій населенню.

Міністр палива та енергетики Юрій Продан.
Зближення Тимошенко з цим міністром відбулося, ще коли вона була віце-прем’єром з питань ПЕК, а Продан очолював державне підприємство “Енергоринок”. На відміну від інших чиновників, він не протидіяв Тимошенко, а реалізовував її програму боротьби з бартером.

Вдруге вони зіштовхнулися, коли у попередньому уряді Тимошенко Продан став першим заступником Івана Плачкова – міністра палива та енергетики.

Після того, як у 2007 році Олександра Турчинова призначили першим заступником секретаря Ради нацбезпеки, Продан перейшов працювати до РНБОУ на посаду заступника з питань енегретики.

Він міг запам’ятатися Тимошенко принциповою незгодою з секретаріатом президента, який закрив очі на дії уряду Януковича, що призвело до передачі “Дніпроенерго” в руки Ріната Ахметова.

Тривалий час Продан був членом команди Плачкова. Так, третя дружина Продана виступила засновником юридичної компанії “Арка” та фірми “Київенергобуд”, які обслуговували “Київенерго” в часи, коли Плачков мав інтереси в цій компанії.

Крім того, в часи помаранчевого уряду “Арка” займалася правовим забезпеченням держпідприємства “Енергоринок”.

Міністр вугільної промисловості Віктор Полтавець.
Підбираючи кандидатуру на цю посаду, Тимошенко намагалася знайти людину, не пов’язану з донецькими, аби не стати жертвою саботажу.

Так з’явилося прізвище Полтавця, який в 1990-х керував “Луганськвугілля” та був першим міністром вугільної промисловості України.

При призначенні в уряд Тимошенко, за деякою інформацією, Полтавця підтримала депутат БЮТ з Луганської області Наталія Королевська. Сама прем’єрка охарактеризувала міністра, як “людину, яку багато років цінує вся вугільна галузь”.

За своїм впливом Полтавець вважається фігурою масштабу Юхима Звягільського. Серед іншого, новопризначений міністр має звання “заслужений шахтар України” та “почесний шахтар В’єтнаму”. Це тому, що Полтавець протягом року був відряджений до братньої соціалістичної республіки у Південно-Східній Азії.

Міністр промислової політики Володимир Новицький.

Як в уряді сплила кандидатура Новицького, залишається загадкою і для самих депутатів від блоку Тимошенко.

Останній рік Новицький працював заступником міністра з хімічної промисловості, коли Міністерство промполітики очолював Анатолій Головко – близький соратник російського бізнесмена Костянтина Григоришина.

Багато хто звернув увагу, що союзники Григоришина – фракція комуністів – не чинила супротиву Тимошенко протягом останніх тижнів. Можливо, саме тут лежить розгадка заповнення БЮТом вакансії міністра промполітики.

У 2005 році Новицький був директором української філії розташованого в Москві Міжнародного центру фінансово-економічного розвитку. Ця структура займається виданням журналів на теми управління персоналом та бізнес-консалтингом.

Міністр Кабінету Міністрів Петро Крупко.
Він працював на аналогічній посаді в уряді Тимошенко. За розповідями очевидців, сталося це волею випадку – тоді, після Помаранчевої революції, з секретаріату Кабміну масово розбіглися члени команди Януковича.

А Крупко, який прийшов працювати у великий сірий будинок, коли це все називалося Радою міністрів УРСР, залишився. І саме він зустрічав Тимошенко з букетом білих троянд, коли вона вперше приїхала на роботу до уряду в лютому 2005 року.

Тимошенко зробила його міністром Кабміну, а для надійності першим заступником до Крупка приставила колишнього голову правління “ЄЕСУ” Євгена Шаго.

yriad1.jpg

Перше засідання нового Кабміну

yriad2.jpg

 УРЯД ТИМОШЕНКО. КВОТА БАНКОВОЇ/НУНС

Віце-прем’єр Іван Васюник.
Вплив Івана Васюника почав стрімко падати восени 2006 року, після приходу в секретаріат президента команди Віктора Балоги та Арсенія Яценюка. Раніше він не лише займався великою політикою та писав Універсал національної єдності, а навіть пролобіював брата на посаду заступника глави “Нафтогазу”. Однак нові фаворити Ющенка обмежили Васюника тільки гуманітарним сектором.

Під час останніх парламентських виборів Васюник був заступником глави виборчого штабу НУНС. Саме його департамент відповідав за стратегію кампанії та діяв у тісній зв’язці з американськими політтехнологами. Однак заокеанські радники продукували відверту халтуру на кшталт гасла про зняття депутатської недоторканості. Це відбилося на невтішних результатах НУНС.

Відчуваючи, що він є зайвим на Банковій, Васюник вирішив перейти на роботу до уряду. Останні півтора місяці він відійшов від справ у секретаріаті, перебуваючи чи то на лікарняному, чи то у відпустці.

Окрім зв’язків з Ющенком, радником якого у часи прем’єрства працював Васюник, новий “віцик” тісно пов’язаний з Віктором Пинзеником. Так, у 2000 році Васюник був директором громадської організації “Інститут реформ”. Крім нього, співзасновником цієї структури був Пинзеник.

А у 1994-1997 роках Васюник був керівником групи радників у віце-прем’єра Пинзеника.

Міністр освіти і науки Іван Вакарчук.
Навколо цієї посади відбувалися бої на фракції НУНС. Депутати постали проти того, що міністра за їх квотою вніс секретаріат президента – можливо, якби цією кандидатурою не став Василь Кремень, то реакція була б інша.

Однак Кремень з його історією роботи в першому уряді Януковича став викликом для нашоукраїнців. Навіть попри те, що зараз Кременя запропонував сам Ющенко, який згадав про їх спільне минуле – роботу в Кабміні у 2000-2001 роках.

Фракція висувала на посаду міністра В’ячеслава Брюховецького, але він взяв самовідвід. Наступним за ним фаворитом був Іван Вакарчук, кандидатура якого також давно обговорювалася.

На фоні Кременя Вакарчук-старший мав набагато більше спільного з НУНС хоча б в силу того, що його син став депутатом за списком блоку.

Однак роль співака у цьому кадровому рішенні не варто перебільшувати. Просто фракція хотіла показати характер Ющенку. І Банкова погодилася відкликати Кременя.

Така історія трапляється вже вдруге – у 2005 році Кремень був призначений заступником держсекретаря Олександра Зінченка, однак після обурення романтиків Майдану указ було скасовано.

Колись, в 1970-х роках, Іван Вакарчук писав дипломну роботу з теоретичної фізики під керівництвом Ігоря Юхновського, авторитетного серед старих нашоукраїнців.

Ще один цікавий факт. Вакарчук – земляк Анатолія Кінаха. Міністр народився у селі Старі Братушани Молдавської РСР.

Міністр культури і туризму Василь Вовкун.
Василь Вовкун був ще претендентом в перший Кабмін Юлії Тимошенко, однак його випередила Оксана Білозір.

Прізвище Вовкуна регулярно спливало у контексті міністерської посади, тому рішення Ющенка висунути його в уряд навіть не обговорювалося на політраді НУНС – всі його сприйняли як даність.

Це кадрове рішення також підтримала і “перша леді”. Родині президента Вовкун знайомий як постановник масових заходів за участі Ющенка. Зокрема, він був режисером його інавгурації 2005 року.

Міністр оборони Юрій Єхануров.
Юрій Єхануров має стати прототипом Петра Порошенка в новій владі – йому відведено роль головного ідеологічного і політичного опонента Тимошенко, який має тримати новий уряд у фарватері президента.

Сам Єхануров до дня, коли Ющенко висунув його в міністри, навіть не підозрював про те, що керуватиме військовим відомством. Після відставки з посади прем’єра очікувалося, що Ющенко зробить його секретарем Ради нацбезпеки, однак Єхануров так і не дочекався указу.

Більше того, президент навіть не спромігся нормально переговорити зі своїм вірним соратником, підтвердивши думку політолога Кості Бондаренка, висловлену колись давно, що в розумінні Ющенка “вдячність – це собача риса”.

Єхануров мав підстави ображатися, однак він витримав таке поводження мовчки, що і було зараз оцінено Ющенком. Зробивши вибір на користь Єханурова, президент отримав свої очі й вуха в уряді, та взяв під контроль матеріальні ресурси Міноборони.

Але водночас Ющенко нажив ворога в особі Анатолія Гриценка, який також не дочекався від нього жодних пояснень своєї відставки.

Міністр охорони здоров’я Василь Князевич.
Василь Князевич є дядьком для депутата Руслана Князевича по батьківській лінії. Однак молодий нашоукраїнець точно не міг вплинути на призначення свого родича.

Князевич-старший був запропонований самим Ющенком, оскільки він з ним часто стикається з питань здоров’я глави держави. Василь Князевич керує групою лікарів, які здійснюють медичний догляд за Ющенком.

Формально новий міністр був заступником керівника Державного управління справами Ігоря Тарасюка з питань лікувальних закладів.

Зв’язок Ігоря Тарасюка та Василя Князевича простежується ще з середини 1990-х, коли вони працювали у Тернопільській обласній адміністрації начальниками двох управлінь.

Іншим претендентом на міністра був Микола Поліщук. Він уже працював на цій посаді в уряді Тимошенко і прагнув повернутися назад. Однак лобіювати його кандидатуру на рівні фракції охочих не знайшлося.

Міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда.
Колишній мер Львова Василь Куйбіда розглядався як претендент ще до виборів, коли Борис Тарасюк озвучив претензії Руху на це міністерство.

Призначення Куйбіди мало стати заспокійливим для Тарасюка, який поступово дрейфує у бік Тимошенко і з кожним новим інтерв’ю отримує статус головного критика Віктора Балоги.

Куйбіда після поразки на виборах мера Львова у 2002 пішов працювати віце-президентом Міжрегіональної академії управління персоналом. Зараз цей вуз вимагають закрити, а колись там знаходили притулок всі відставні політики включно з Борисом Тарасюком і самим Віктором Ющенком.

Влітку цього року Куйбіда нетривалий час попрацював радником Ющенка, тоді як його молодший брат є провідним спеціалістом секретаріату президента.

Міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.
В останні роки існування Радянського Союзу Кучеренко був директором комп’ютерного клубу. Його життя стрімко пішло в гору після того, як він став учасником бізнес-холдінгу Ігоря Бакая. Кучеренко навіть обіймав у “Інтергазі” до певної міри абсурдну посаду – “голова ради директорів за сумісництвом”.

Бізнесмен почав марити державною службою ще в 2000 році, коли вмовляв всесильного тоді Олександра Волкова зробити його губернатором Запорізької області. Пропрацював на цій посаді близько року.

Кучеренко тривалий час був партнером Костянтина Жеваго в Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті та Кременчуцькому автомобільному заводі. Однак з часом молодий олігарх викупив долі своїх партнерів, про що вони зараз, очевидно, дуже шкодують.

Вважається, що основні інвестиції Кучеренко зробив у будівництво. Зокрема, за деякою інформацією, він має частку в хмарочосі, який зводять біля Палацу спорту напроти бізнес-центру “Парус”.

Попри активне бізнес-минуле, декларація про доходи Кучеренка чимось схожа на аналогічний документ у виконанні Юлії Тимошенко. Кучеренко не має жодної копійки в банках, жодної машини чи будинку. Щоправда, у нього є гідроцикл і квартира на п’ятсот квадратних метрів.

Можливо, така площа помешкання робить проблеми житлово-комунального господарства особливо болючими для Кучеренка. Про це міністерство він мріяв давно, а інших серйозних претендентів на це крісло в НУНС не було.

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.
Юрій Луценко є, напевно, найбільш публічним і скандальним членом нового уряду, тому переповідати його шлях до цього крісла немає сенсу.

Луценко зміг відстояти претензії на Міністерство внутрішніх справ, хоча раніше планувалося, що цю посаду він посяде разом з кріслом силового віце-прем’єра, ставши прототипом Олександра Кузьмука в новому уряді.

Появу Луценка у ніч виборів з букетом троянд в штабі БЮТ секретаріат президента сприйняв як зраду. За останні місяці його стосунки з Банковою значно погіршилися.

Посада головного міліціонера стала готівковою монетою розрахунку з “Народною самообороною”, яка на виборах вступила в блок з “Нашою Україною”.

Очевидно, це призначення свідчить і про те, що дострокові вибори мера Києва відкладаються у часі, а слова Луценка “не обіцяю, а гарантую…” приречені перетворитися на черговий міф виборчої кампанії.

Міністр аграрної політики Юрій Мельник.
Це – ще один міністр, призначений формально за пропозицією НУНС, реально – внаслідок наполягання секретаріату президента. Точніше – Державного управління справами.

Юрій Мельник є креатурою керівника ДУСі Ігоря Тарасюка, який має стосунок до курячого бізнесу “Нашої Ряби” та компанії “Миронівський хлібопродукт”.

Своя людина у цьому міністерстві, вочевидь, є дуже потрібною для Тарасюка. Принаймні, до попереднього уряду Януковича він влаштував Мельника взагалі… за квотою комуністів.

Показово, що дружина Мельника працює у “Миронівському хлібопродукті”.

Хоча Тарасюк і його підопічний тривалий час були (а, може, і зараз залишаються) членами Української народної партії, однак УНП зараз відмовилася висувати Мельника в міністри за своєю квотою.

За словами Юрія Костенка, вони пропонували на цю зовсім іншу людину – Миколу Кучера – однак їх кандидатура була відкинута.

Юрій Мельник за попереднього прем’єрства Тимошенко був її радником. Новий міністр – зять Михайла Зубця, президента Української академії аграрних наук, в якій Мельник має ранг члена-кореспондента. За іронією долі, Зубець в 2006 році обрався до парламенту за списком БЮТ, однак одним з перших приєднався до антикризової коаліції.

Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Шандра.
Ще одне призначення, нав’язане секретаріатом президента. Оскільки попереднім місцем роботи Віктора Балоги був МНС, то апріорі вважалося, що кандидатуру на цю посаду визначатиме він.

Шандра є нечужою людиною для сім’ї президента: дружина міністра – це двоюрідна сестра Олексія Хахльова, чоловіка Віталіни Ющенко.

Ще один прояв цих стосунків: Хахльов став наступником Шандри на посаді голови правління “Славуцького рубероїдного заводу” та директора виробничо-комерційної фірми “Шар”, акціонерами якої вони ж і були.

Водночас Шандра не має впливу всередині партії “Наша Україна” – на двох останніх виборах він не включався до прохідної частини, а Хахльова з’їзд НСНУ навесні 2007 року взагалі відмовився вставити до списку.

Міністр закордонних справ Володимир Огризко.
Історична справедливість відносно цієї людини взяла гору. Після відставки взимку 2007 року Тарасюк рекомендував Ющенку призначити новим міністром саме Огризка – свого давнього товариша. Однак антикризова коаліція двічі провалювала цю кандидатуру. Огризка вони вважали ще більш прозахідним політиком, ніж його попередника.

Наприкінці 1990-х Огризко три роки очолював службу зовнішньої політики в адміністрації Кучми. А його відставку пояснюють тим, що Огризко не зміг чи не захотів забезпечити тодішньому президенту потрібний результат на закордонних дільницях під час виборів-1999.

Після цього Огризко поїхав на п’ять років послом до Австрії. Цікаво, що потім Огризка-старшого в посольстві у Відні змінив його син, який працював там другим секретарем.

За деякою інформацією, Огризко певним чином сприяв Ющенку, коли той лікувався після отруєння у “Рудольфінерхаус”. Зокрема, сліди Огризка можна пошукати в тому, що в австрійській клініці кандидата в президенти від української опозиції провідала тодішній міністр закордонних справ Австрії Беніта Ферреро-Вальднер.

Міністр юстиції Микола Оніщук.
Свою правильну ставку Оніщук зробив навесні 2007 року, коли члени Партії промисловців і підприємців на чолі з Анатолієм Кінахом вливалися до антикризової коаліції. Тільки Оніщук разом зі своїм товаришем Станіславом Довгим (батько секретаря Київради) не пішли на цей крок.

Янукович переманював Оніщука портфелем міністра по зв’язках з Верховною Радою, що по-суті є церемоніальною посадою. Оніщук відмовився – але вже тоді між рядків читалася його амбіція очолити Мінюст.

Зрештою, Оніщук свого домігся. Хоча фракція “Наша Україна – Народна самооборона” сприйняла його кандидатуру як черговий прояв тиску з Банкової: він був заступником Балоги, коли той очолював штаб НУНС на виборах-2007.

Альтернативою Оніщуку був Роман Зварич, який наприкінці боротьби за посади взяв самовідвід.

Міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко.
Юрій Павленко повертається на посаду, яку він обіймав в урядах Тимошенко і Єханурова. Спочатку також планувалося, що він стане віце-прем’єрством з аналогічним профілем відповідальності, але склалося інакше.

Конкурентом Павленка за Мінмолодьспорт був Ілля Шевляк – друга людина в партії “Пора”. Коли перед виборами-2007 Шевляка прибрали з прохідної частини списку НУНС, то обіцяли це компенсувати урядовою посадою.

Загалом з Юрія Павленка можна писати енциклопедію родинних зв’язків у політиці.

По-перше, сестра Павленка одружена з іншим депутатом від “Нашої України” Русланом Князевичем.

По-друге, тесть Павленка Віктор Євсєєв – давній соратник президента, ще коли очолював фізкультурно-оздоровчий комплекс Нацбанку. За це Євсєєв у тусовці отримав нік “банщик Ющенка”. Зараз він – заступник керівника Державного управління справами.

По-третє, дружина Юрія Павленка працює в секретаріаті президента, а кумою цього подружжя є Катерина Ющенка.

І, по-четверте, двоюрідна сестра Павленка – співачка Марійка Бурмака, творчість якої особливо цінують в помаранчевих колах. Вона є незмінним фронтменом (чи скоріше фронтвумен!) корпоративних вечірок “Нашої України”.

Спорідненість серед членів “Нашої України” перетворилася вже на синдром, жертвами якого стають навіть позитивні по своїй суті герої.

Навіть неуважному глядачеві видно, що уряд Тимошенко складається з двох частин. І якщо квота БЮТ має всі ознаки виборчого штабу на президентську кампанію-2010, то нашоукраїнська частина нагадує одну велику родину, з членів якої ніхто нікуди не поспішає…

Партія регіонів виступає проти кадрових чищень за політичними мотивами.

Thursday, December 20th, 2007

Партія регіонівПР звинувачує коаліцію у політичних репресіях.

Партія регіонів виступає проти кадрових чищень за політичними мотивами.

«Ще не висохло чорнило на постановах про призначення нових міністрів, як влада розпочала кадрові чищень. Знову, як і в 2005 році, під звільнення за політичними мотивами потрапляють професіонали, ті, хто сумлінно працював на благо України», – говориться в заяві, поширеній прес-службою Партії регіонів у четвер.

«Народ пам’ятає, якими цинічними методами користувалися «помаранчеві», вичищаючи з робочих місць досвідчених фахівців тільки тому, що вони дотримувалися інших політичних поглядів або ж працювали під керівництвом політичних опонентів. Пам’ятає Україна і ті плачевні результати, до яких привела кадрова війна. У результаті оглушливі провали в економіці відкинули країну на багато років назад», – наголошується у заяві, передає «Інтерфакс-Україна».

Партія регіонів заявляє про недопустимість переслідувань за політичними мотивами і твердо стоїть на захисті конституційних прав і свобод.

«У зв’язку з цим Партія регіонів відновлює діяльність у всіх регіонах комітетів захисту громадян від репресій за політичними мотивами», – підкреслює прес-служба партії.

Кабмін влаштував кадрове чищення.

Thursday, December 20th, 2007

Кабінет Міністрів України звільнив Сергія Зеленюка з посади заступника генерального директора Національного космічного агентства України (НКАУ).

Відповідне розпорядження опубліковане на сайті Верховної Ради.

Зеленюк звільнений у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі і виходом на пенсію 31 грудня 2007 року, передає «УНІАН».

Нагадаємо, що Зеленюк був призначений на посаду заступника гендиректора НКАУ Указом Президента України в червні 1999 року.

Також своїм указом Кабмін звільнив з посади заступника міністра промислової політики України Володимира Новицького.

Новицький звільнений у зв’язку з переходом на іншу роботу.

18 грудня Новицький був обраний Верховною Радою України міністром промислової політики України.

Нагадаємо, що він був призначений на посаду заступника міністра промислової політики України постановою Кабміну в серпні 2006 року.

Крім того, Кабінет Міністрів України звільнив Василя Моцного з посади заступника міністра аграрної політики України у зв’язку з переходом на іншу роботу.

Розпорядження від 19 грудня 2007 підписала прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко.

Як повідомлялося, Президент України Віктор Ющенко підписав указ про призначення Василя Моцного головою Кіровоградської обласної державної адміністрації 10 грудня.

Моцний з 7 вересня 2006 року працював на посаді заступника міністра аграрної політики України.

Проект державного бюджету на 2008 р. практично підготовлений.

Wednesday, December 19th, 2007

 Уряд доручив міністрам проаналізувати бюджет.

Уряд доручив кожному міністерству проаналізувати бюджетні пропозиції за своїми напрямками, підготовлені при попередньому Кабміні, до вечора 20 грудня. Про це повідомила заступник генпрокура Тетяна Корнякова після засідання Кабміну.

При цьому акцент повинен бути зроблений на виявлення суто лобістських витрат на 2008 р., якщо такі є. Відповідаючи на питання, Т.Корнякова відзначила, що гострої критики існуючого проекту бюджету, зокрема звинувачень попередників у приховуванні прибутків, з боку міністра фінансів Віктора Пинзеника не звучало.

В той же час, В.Пинзеник повідомив, що новий уряд планує підготувати і прийняти державний бюджет на 2008 р. до кінця 2007 р.

Проект державного бюджету на 2008 р. практично підготовлений, заявив лідер Партії регіонів Віктор Янукович. “Є, безумовно, і буде, позиція нового уряду… він її висловить, а ми зробимо висновки, в який бік вони готуватимуть зміни. І, якщо, на наш погляд, вони не йтимуть на користь справі, на користь народу, ми жорстко відстоюватимемо позицію…”, – відзначив він.

Варто відзначити, що прем’єр-міністр Юлія Тимошенко обіцяла подати новий проект Державного бюджету на 2008 р. на розгляд ВР в найближчий день. За її словами, серед першочергових завдань новообраного уряду буде аналіз фінансових ресурсів країни, “які зараз знаходяться на поверхні”, і корекції проекту держбюджету 2008. “І в найближчий день плануємо подати у Верховну Раду новий проект Бюджету України”, – сказала Ю.Тимошенко. Даний проект частково відповідатиме очікуванню суспільства і в ньому будуть передбачені засоби на реалізацію передвиборчої програми БЮТ “Український прорив”.

Ю.Тимошенко відзначила, що після ухвалення проекту Держбюджету на 2008 р. новий уряд “покладе початок системній роботі над змінами до бюджету”. “Тому що те, що ми зараз приймемо за 2 тижні, безумовно, буде не досконалий бюджет. Він не може бути таким, яким би ми хотіли його бачити – тому що часу замало”, – сказала Ю.Тимошенко.

Заступник голови фракції БЮТ Олександр Турчинов вважає, що уряд Юлії Тимошенко розроблятиме новий проект держбюджету-2008 “фактично з нуля”. За його словами, проектом держбюджету на 2008 р., розробленим Кабінетом Міністрів Віктора Януковича, користуватися неможливо, тому що база закладена неправдива, а саме: ціна на газ на рівні 160 дол./1 тис. куб. м замість 180 дол. за новою угодою, а інфляція вдвічі менше тієї, яка очікується на кінець 2007 р.

Нагадаємо, народний депутат від БЮТ Сергій Терьохін висловив упевненість, що ВР не зможе прийняти держбюджет до 1 січня 2008 р. без порушень Бюджетного кодексу.

На його думку, є два виходи з цієї ситуації. Зокрема, це внесення змін до Бюджетного кодексу і направлення цих змін на підпис до Президента. Після цього, за словами Терьохіна, ВР зможе прийняти бюджет відповідно до цих змін. Другий вихід з цієї ситуації – це перенесення ухвалення держбюджету на січень 2008 року, що, на думку С.Терьохіна, теж є достатньо ризикованим.

Влада, для чого вона?

Monday, December 17th, 2007

КабмінЧого хочуть партії?.

Майже три місяці після виборів. Майже три місяці прем’єріади. У затягуванні процесу із обранням керівника уряду Президент звинувачує трьох ключових гравців. А саме: Партію регіонів, «Нашу Україну – Народну самооборону» та Блок Юлії Тимошенко.
Кожен день затягування – це ще день Партії регіонів при владі. Наразі регіонали намагаються зірвати голосування по кандидатурі Тимошенко-Прем’єра, і таким чином зробити черговий крок на шляху до широкої коаліції, вважає політичний експерт Олександр Палій: «Програма максимум Партії регіонів – це зірвати голосування за Юлію Тимошенко, і створити таким чином зручний привід для тих прихильників широкої коаліції, які є навколо Президента, і в частині НУНСу. Спрямувати таким чином політичний процес, щоб він перейшов в чергову частину кризи».

Сьогодні Блок Юлії Тимошенко ставить перед собою не стільки програму максимум, стільки програму мінімум, каже політолог Кость Бондаренко: «Біда кожної нашої політичної сили – це наявність програми мінімум, але відсутність програми максимум. Програма мінімум для кожної політичної сили полягає у досягненні влади, але для чого ця влада, не знає жодна політична сила. Тому будь-яка політична сила, яка не може розібратися для чого їй влада, бо влада не може бути самоціллю, вона може бути лише механізмом, вона приречена на той стан, у якому сьогодні опинилися чи НУНС, чи Партія регіонів. Думаю, що в середовищі БЮТу найближчим часом розгорнеться дискусія з приводу того, для чого потрібна влада. Інакше, просто криза політичної сили без програми максимум очевидна».

НУНС, яка отримала не великий результат на виборах, намагається грати у політику. Ця політична сила дуже неоднорідна, а її стратегічною метою є перемога Віктора Ющенка на наступних президентських виборах. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив політолог Сергій Таран: «Вона є дуже розрізненою із середини, і в ній є кілька груп, які переслідують свої окремі інтереси. Очевидно, що зараз, єдиний, хто може об’єднати цю політичну силу – це Президент. І, власне, саме ставка на Президента, і на майбутні президентські вибори, де би кандидатом був Ющенко, це і може бути основною стратегією для НУНСу. Інакше, шукати якихось більш стратегічних перспектив для НУНСу поки що, на жаль, не можна».

Чергова спроба Юлії Тимошенко посісти прем’єрське крісло запланована на вівторок. Щоб отримати цю посаду минулого тижня їй не вистачило одного голосу.

Склад майбутнього уряду буде відредаговано.

Sunday, December 16th, 2007

Тимошенко

На кого в Кабміні сподівається Тимошенко?

«Уряд у такому складі, який є сьогодні, не пройде через Верховну Раду». Експресивна заява Олеся Донія, депутата від блоку НУНС, швидше за все, матиме продовження.

_______ 

 _________________________________________

На той час, коли відбудеться повторне голосування по кандидатурі Юлії Тимошенко на пост прем’єр-міністра, буде відредаговано склад майбутнього уряду. В усякому разі, цього не виключають джерела «Главреда» в Секретаріаті Президента, БЮТ і НУНС. Попри те, що прізвища кандидатів у міністри вже озвучено, в список ще можуть бути внесені певні зміни. Не підпадуть під «корекцію» хіба що кандидатури міністра закордонних справ і міністра оборони, озвучені Віктором Ющенком у рамках президентської квоти.

Що стосується інших претендентів на міністерські портфелі, то не всі можуть відчувати себе прохідними на 100%.

Істинна команда Тимошенко.

Отже, з чотирьох віце-прем’єрських посад три віддано Блоку Тимошенко.

Спочатку планувалося, що Олександр Турчинов залишиться працювати в парламенті – контролювати фракцію та забезпечувати голосування по кабмінівських законопроектах. Але в останню мить ситуація змінилася – і права рука Тимошенко претендує на посаду першого віце-прем’єр-міністра.

У випадку затвердження уряду Тимошенко, Турчинов залишатиметься головним комунікатором між політичними силами, фракціями, держустановами і Секретаріатом Президента. Він ще ніколи не підводив лідера БЮТ – його авторитет в очах Тимошенко непорушний.

Раніше в кулуарах активно обговорювали можливе призначення Йосипа Вінського на посаду першого віце-прем’єра. Проте Вінский «дотяг» лише до віце-прем’єра з питань регіонального розвитку. Йосип Вікентійович протягом останнього року демонстрував відданість Тимошенко, так само, як упродовж 15 років демонстрував її Олександрові Морозу. Влітку 2006-го він зі скандалом залишив лави соціалістів – і побачив нові горизонти. Посаду віце-прем’єра, з чуток, він розглядає як непоганий майданчик для старту на виборах мера Києва.

Креатурою Йосипа Вінського називають і кандидата в міністри екології Георгія Філіпчука. Останній з 1996-го по 1998-й був керівником Чернівецької області, входив у лави Народного Руху. Проте останнім часом став одним із активних регіональних лідерів БЮТ.

Григорій Немиря, як і Вінський, потрапив у команду Тимошенко відносно недавно. Але зарекомендував себе добре – він буквально не відходив від Тимошенко за часів її закордонних візитів, переважну більшість яких сам і організовував. Сьогодні він – кандидат на посаду віце-прем’єр-міністра. Перебування Немирі в команді Тимошенко – це можливість останньої самостійно, без допомоги Секретаріату Президента і МЗС, орієнтуватися в зовнішньополітичних розкладах.

Один зі спонсорів кампанії БЮТ на виборах – власник корпорації УкрАВТО Таріел Васадзе – претендує на пост міністра транспорту та зв’язку. Гарна посада, враховуючи інтерес пана Васадзе до автомобільного бізнесу. У 2002 році його обрали народним депутатом України за списком блоку «За Єдину Україну». У той час Таріел Васадзе частенько заглядав за рекомендаціями до Анатолія Кінаха. Сьогодні він стверджує, що ці зв’язки залишилися в минулому.

Колишній міністр фінансів АРК Людмила Денисова в уряді Тимошенко претендує на посаду міністра праці та соціальної політики. У 2000 році її затримувала прокуратура за підозрами в корупції. Проте справу було закрито за недоведеністю звинувачень. Із часом Денисова прилучилася до БЮТ і почала займатися політикою.

Голову ради з вивчення продуктивних сил Академії наук України Богдана Данилішина на посаду міністра економіки, за чутками, запропонував Віталій Гайдук. До речі, останній нібито вирішив відмовитися від пропозиції очолити Міністерство палива і енергетики. Данилішин, якому виповнилося 42 роки, консультував Гайдука по кількох інвестиційних проектах.

Фінансовий блок у проекті Кабміну доповнює вічний міністр фінансів в уряді Тимошенко Віктор Пинзеник, який все ще тримає на плаву «Реформи і порядок», не «зливаючи» їх із БЮТ.

НУНС і тільки НУНС.

Потенційне перебування лідера «Народної Самооборони» Юрія Луценка на посаді міністра внутрішніх справ – справа принципу. За оцінками працівників МВС, у Луценка мало не найвищий рейтинг у відомстві серед всіх колишніх керівників. Луценко працював міністром МВС із лютого 2003-го по грудень 2006-го.

Не дивно, що посаду міністра ЖКГ запропонували Олексію Кучеренку. У 2005-му він уже був головою Держкомітету з питань житлово-комунального господарства. Тижнем раніше на цю посаду претендував БЮТ, і висловлював побажання залишити на посаді чинного міністра Олександра Попова, якого пов’язують із «бютівцем» Костянтином Жеваго.

Вихідець зі Львова Василь Куйбіда претендує стати міністром регіонального розвитку і будівництва. Як заслугу Куйбіді ставлять п’ятирічний досвід роботи на посаді мера Львова, хоча протягом останніх п’яти років він більше перебуває в Києві.

Юрій Павленко – кандидат у міністри молоді та спорту від НУНС. Кар’єрний «нашоукраїнець» уже обіймав цю посаду в колишньому уряді Тимошенко. Раніше існувала ідея – створити посаду віце-прем’єра з питань підготовки до Євро-2012 і запропонувати цю посаду Павленку. Проте ідея не знайшла активної підтримки – і в кінцевому варіанті проекту уряду залишилася лише посада міністра спорту.

Секретаріат Президента.

Окремою групою можна було б позначити вихідців із структур, близьких до Секретаріату Президента. Наприклад, єдиним віце-прем’єром від НУНС можуть затвердити Івана Васюника. Він відповідатиме за гуманітарну сферу.

Заступник секретаря РНБОУ Юрій Продан претендує на посаду міністра палива та енергетики. Незважаючи на висунення його кандидатури від НУНС, до певної міри він близький і Юлії Тимошенко (ще з часів свого керівництва Національною комісією з регулювання електроенергетики). Продан є прихильником жорсткого адміністративного управління, що, очевидно, подобається лідерці БЮТ. Сьогодні Тимошенко і Продан цілком можуть порозумітися на тлі спільної неприязні до «РосУкрЕнерго».

Керівник медичного управління ДУС Василь Князевич у Кабінеті Тимошенко може стати міністром охорони здоров’я, а радник Президента і ще один кар’єрний «нашоукраїнець» Володимир Шандра – міністром з питань надзвичайних ситуацій. Ні до першого, ні до другого особливих питань не виникало, оскільки ці люди ніколи не намагалися стати публічними політиками. Так само як і до режисера-постановника заходів за участю Президента Василя Вовкуна, – що претендує посісти крісло міністра культури і туризму.

Президентська квота

Де-юре Президент може вносити на затвердження лише дві кандидатури – міністра оборони та міністра закордонних справ. Поява Юрія Єханурова в списку можливих претендентів на посаду міністра оборони стала повною несподіванкою навіть для самого претендента. Втім, Юрієві Івановичу не звикати. Він завжди демонстрував, що може впоратися з будь-якою роботою. Щоправда, в його біографії ще тільки Міноборони не було. З іншого боку, Єхануров – це чіткий механізм заборон і противаг для прем’єра Тимошенко.

На відміну від Єханурова, поява претендента на посаду міністра закордонних справ, яким став Володимир Огризко, не викликала зайвих питань. Іще перед президентськими виборами 2004-го Огризко був серед тих небагатьох дипломатів, які не боялися зв’язків із опозиційним кандидатом Віктором Ющенком. Кандидатура Володимира Огризка була цілком прогнозованою, хоча раніше називали й інші прізвища – заступника голови президентської адміністрації Олександра Чалого, а ще раніше – посла України в Польщі Олександра Моцика. До сьогоднішнього дня Огризко був першим заступником міністра закордонних справ. У березні 2007-го Президент двічі вносив до парламенту його кандидатуру на посаду голови МЗС, і двічі її було відхилено.

«Діти» епохи Кучми.

З-поміж тих, кого Тимошенко збирається всадити за один кабмінівський стіл, є кілька функціонерів як минулої «закваски», так і нинішньої. Наприклад, голова правління Луганського інституту проектування шахт Віктор Полтавець, претендент на посаду міністра вугільної промисловості, < /b>навряд чи допоможе Юлії Тимошенко переконати, що в уряді працюють молоді фахівці. 70-річний Полтавець явно дисонує на тлі інших потенційних членів уряду. Свого часу (з листопада 1994-го по грудень 1995-го) він уже обіймав цю посаду, потім був генеральним директором вугільного об’єднання «Луганськвугілля» (березень 1992 – листопад 1994, січень 1996 – листопад 1999). Утім, якщо у Полтавця не виникнуть проблеми із законом, згідно з яким люди пенсійного віку не можуть бути держслужбовцями, він матиме шанс показати себе.

До постійних кабмінівських «довгожителів» можна прирахувати Петра Крупка, що претендує на посаду міністра Кабінету міністрів, Юрія Мельника (потенційного міністра АПК) і Володимира Новицького (міністра промполітики).

Перший протягом тривалого часу працював в апараті Кабінету міністрів (1990 – 2005): був заступником Держсекретаря Кабміну, заступником першого заступника міністра Кабінету міністрів, міністром Кабінету міністрів України (березень-вересень 2005), першим заступником міністра юстиції (жовтень 2005-го – лютий 2007-го). Володимир Новицький чекає призначення на посаду в ранзі заступника міністра промполітики. А Юрій Мельник – професійний птахівник-зоотехнік – досі є міністром в уряді Януковича. Причому, маючи партквиток УНП, в Кабміні він числиться за квотою комуністів.

Можливо, секрет «довголіття» криється у великій не¬любові функціонерів до публічності? Вони практично не світяться в пресі, про їхні погляди на розвиток галузей також майже нічого невідомо, як, втім, вважають вони за краще промовчати й про політичні пристрасті. На відміну від іще однієї групи. Яка, навпаки, відома дуже яскравими «засвіченнями».

Наприклад, Микола Оніщук, котрий претендує на посаду міністра юстиції. Очевидно, більшість уже забули, що саме Оніщук у жовтні 2003 року направив подання до Конституційного суду, де доводив, що Леонід Кучма має право балотуватися в Президенти на третій термін. Тоді Оніщук належав до «Трудової України». У наступний парламент він потрапив за квотою Партії промисловців і підприємців, хоча, слід віддати йому належне, на знак протесту проти змови Кінаха та Януковича, покинув парламент. На останніх виборах приєднався до НУНС. Був у складі семи депутатів-змовників, що не підписали коаліційну угоду з БЮТ.

Окрема історія – спроба призначити Василя Кременя, близкого до Дмитра Табачника, міністром освіти. Перед оголошенням його кандидатури планувалося, що в проекті буде вказано прізвище ректора Львівського національного університету Івана Вакарчука. Що стосується Кременя, то він не один день просидів у міністерському кріслі: з 2000-го – по 2005 рік. За цей час він запровадив 12-бальну систему в школах і заборонив дарувати вчителям квіти.

Після Помаранчевої революції Кремінь залишив пост заступника голови політради СДПУ(о), аби тільки залишитися в Кабміні. Але не вийшло. Пізніше він «сплив» у Секретаріаті Президента, де працював заступником Олександра Зінченка цілих 27 днів…

P.S. Сьогодні важко припустити, як складеться доля претендентів на міністерські портфелі. Хто збереже себе, а кому за місяць-другий вкажуть на двері. Втім, цей список не остаточний…