Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

Архів блогу/h2>

Луценко не збирається підривати авторитет органів внутрішніх справ.

Saturday, December 22nd, 2007

ЛуценкоЛуценко обіцяє не критикувати попередників.

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявляє, що буде працювати на цій посаді зі своєю командою.

Про це він сказав під час вручення відзнак ветеранам органів внутрішніх справ у суботу, повідомляє прес-служба МВС.

“На своїй посаді я буду працювати зі своєю командою – професіоналами своєї справи. Вже в понеділок призначення моїх заступників будуть затверджені і ми разом продовжимо вдосконалення роботи міліції”, – підкреслив Луценко.

Міністр також зазначив, що не критикуватиме діяльність своїх попередників, оскільки “будь-які публічні образи на їх адресу підривають авторитет органів внутрішніх справ”.

Луценко також визначив п’ять основних пріоритетів у роботі міліції: наведення порядку на автошляхах; посилення боротьби з нелегальною міграцією; вирішення питання доведення органами прокуратури порушених справ до кінця; ефективне використання спецпідрозділів міліції та Внутрішніх військ для забезпечення охорони правопорядку та недопущення протистояння між міліцією та Внутрішніми військами.

“Я пишаюсь тим, що можу знову очолювати МВС і продовжити покращення матеріально-технічного та соціального забезпечення міліціонерів”, – додав Луценко.

Прес-служба МВС також повідомляє, що в понеділок, 24 грудня, відбудеться представлення президентом Віктором Ющенком керівному складу МВС новопризначеного міністра внутрішніх справ.

ЦИТАТИ ТИЖНЯ.

Wednesday, December 19th, 2007

Інна Богословська,
народна депутатка від ПР
— про невдале голосування за кандидатуру Тимошенко:

— Це воля народу і воля Бога. Сам Бог не хоче, щоб Тимошенко знову очолила уряд України і знову кинула Україну у вихор братської війни.

Володимир Бондаренко,
народний депутат від БЮТ
— про те, як Партія регіонів перешкоджала голосуванню за Тимошенко:

— Ви не допускаєте до влади новий уряд. Це все одно, що блокувати інавгурацію Президента. Уявіть: приходить Президент на інавгурацію, а [ваш депутат] Лук’янов хапає його за ногу й тягне назад.

Тарас Чорновіл,
народний депутат від ПР
— про незгоду з блокуванням трибуни своїми однопартійцями:

— Хочу забрати портфель із зали і боюся заходити. Раптом мене відразу на блокування трибуни поставлять… А я не хочу цього робити, не подобається мені все це. Працювати хочеться по–нормальному.

Юрій Луценко,
народний депутат від «НУНС»
— про поведінку «регіоналів»:

— Блокувати трибуну можна, але сідати в крісло віце–спікера, виривати картку спікера — це переходить грань нормальної людської гідності. Він [Яценюк] каже: «Мені що, працівників Управління держохорони поставити навколо свого крісла?». І, між іншим, я його підтримую. Можливо — це єдиний вихід.

Ярослав Сухий,
народний депутат від ПР
— про ідею голосувати за кандидатуру Прем’єра руками:

— Уявіть собі таку ситуацію, що ми вимагатимемо, щоб усі наступні голосування за закони, внесення змін та доповнень до законів про котів і собак, м’ясо та молоко та інші консерви так само відбувалися — встав, показався і сів. Але це ж дурниця, абсурд!

Луценко не довіряє генеральному прокурору України Олександру Медведьку.

Friday, December 7th, 2007

Юрій ЛуценкоВерховна Рада «піде на прив’язі» у Луценка?

У п’ятницю в апараті Верховної Ради України зареєстровано подання, ініційоване народним депутатом, членом фракції «Наша Україна – Народна Самооборона» Юрієм Луценком, про вираз недовіри генеральному прокурору України Олександру Медведьку. Про це повідомили в прес-службі «Народної самооборони».

Як відзначає прес-служба, подання зареєстровано під номером 1145, його підписали понад 180 народних депутатів фракцій «Наша Україна – Народна самооборона» і Блоку Юлії Тимошенко.

При цьому прес-служба нагадує, що згідно з статтею 85 пункту 25 Конституції України Верховна Рада має право виразити недовіру генпрокурору з його подальшою відставкою. Для цього потрібно зібрати підписи 150 народних депутатів, після чого проект передається на реєстрацію в апарат Верховної Ради, – передає «УНІАН».

Як раніше повідомляв ForUm, народний депутат, член фракції «Наша Україна – Народна самооборона» Юрій Луценко ініціював збір підписів під проектом постанови про вираз недовіри Генеральному прокурору України Олександру Медведьку. Про це повідомили в прес-службі «Народної самооборони».

У записці пояснення до проекту постанови наголошується, що підставою для виразу недовіри Медведьку є незабезпечення ним на посаді Генпрокурора належного розслідування Генеральною прокуратурою кримінальних справ, які представляють суспільний інтерес, його бездіяльність, що привела до зниження рівня прокурорського нагляду і погіршила стан відстоювання інтересів держави і громадян.

Згідно з статтею 85 пункту 25 Конституції України Верховна Рада має право виразити недовіру Генпрокурору з його подальшою відставкою.

Після збору підписів 150 народних депутатів проект передається на реєстрацію в апарат Верховної Ради.

ЦИТАТИ ТИЖНЯ.

Monday, December 3rd, 2007

Юрій Луценко,
перший номер виборчого списку «НУНС»
— про те, як вони лягли з Тимошенко:

— Скрізь нав’язується думка, що ми з Кириленком лягли під Юлю. Але якщо й лягли, то не «під», а «на» Юлю.

В’ячеслав Кириленко,
голова фракції «НУНС»
— про спроби деяких «нашоукраїнців» утворити «широку» коаліцію:

— Можна програти вибори й бути в опозиції. Але виграти вибори й віддати Україну кланам — цього нам виборці не пробачать.

Віктор Янукович,
в. о. Прем’єрміністра, народний депутат від Партії регіонів
— про тих, хто утворив «помаранчеву» коаліцію:

— Це політикани. Популісти, які ніколи своїми власними руками нічого не збудували у житті. Звикли ляпати язиками, дурити народ і на цьому будувати своє щастя.(із виступу на засіданні Кабміну)

Ярослав Сухий,
народний депутат від Партії регіонів
— про звинувачення Президента на адресу ПР щодо намагань «регіоналів» «купити» парламентську більшість:

— Мені неприємно, що Президент, як базарна баба, виносить на суд громадськості, в тому числі й світової, неперевірені факти… Це величезні суми, і я навіть не уявляю, навіщо платити такі гроші.

Михайло Добкін,
міський голова Харкова
— про те, як матюки допомагають йому працювати:

— Звичайно, людина, яка обрала для себе публічну діяльність, повинна в багатьох речах себе обмежувати. Але є моменти, коли перебуваєш або в дуже емоційному стані, або поруч із близькими тобі людьми, і контроль втрачається. Я не знаю, як це впливає на продуктивність праці, але, судячи з того, як працює нинішня міська влада, мабуть, допомагає.

Нагородження Бориса Колесникова – «груба політична помилка».

Monday, December 3rd, 2007

Лідер Цивільного руху «Народна самооборона» Юрій Луценко вважає «грубою політичною помилкою» нагородження члена Партії регіонів Бориса Колесникова орденом «За заслуги» II ступеня.

Як повідомили в прес-службі «Народної самооборони», за словами Луценка, «питання навіть не щодо кримінальних справ, у яких фігурував пан Колесников. Питання в ролі екс-голови Донецької обласної ради Колесникова в розпалюванні сепаратизму, цивільного протистояння в Україні. Прикладом цього, зокрема, є події в жовтні 2004 року, коли кандидата в Президенти Ющенка зустрічали в Донецьку з карикатурами у формі есесівця і масовими хуліганськими діями. Апогеєм такої політики став сепаратистський «сходняк» у Сєвєродонецьку, де яскравою фігурою в черговий раз був Борис Колесников. Тільки цих двох подій було б достатньо, щоб у річницю референдуму проголошення незалежності України не відзначати подібного діяча», – передає «УНІАН».

Луценко нагадав, що «авторитет інституту Пап римських свого часу прийшов у занепад через введення практики продажу індульгенцій різним злодіям, шахраям і вбивцям. І лише після відміни такої ганебної практики авторитет Папи римського знову піднявся до належної висоти. Можливо, ця історична довідка стала б добрим уроком для тих, хто сьогодні готує подібні укази Президента України».

Як повідомляв ForUm, Президент України Віктор Ющенко своїм указом нагородив Колесникова «за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення в трудовій діяльності, багаторічну добросовісну працю і з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акту проголошення незалежності України» орденом «За заслуги» II ступеня.

Демократичні сили щиро простягають руку блоку Литвина.

Sunday, December 2nd, 2007

ЛуценкоЗаклик Луценка до розширення каоліції.

Один з лідерів блоку “Наша Україна” – “Народна Самооборона” Юрій Луценко пропонує Блоку Литвина приєднатися до коаліції до 4 грудня.

Про це він сказав в ефірі телекомпанії “Інтер” 30 листопада.

“Важливо було б розширити нашу демократичну коаліцію й, з огляду на досить великі збіги програмних цілей блоку Литвина з нашими двома політичними силами, ми вважаємо, що вони могли б бути творцями цієї більшості, такими ж рівноправними, як і ми”, – сказав він.

Луценко зазначив, що, незважаючи на сформованість більшості, вона досить тендітна, а завдання, які перед ним стоять, дуже великі.

“Ми дійсно досі щиро простягаємо руку блоку Литвина”, – сказав Луценко.

При цьому він зазначив, що БЛ може приєднатися до коаліції БЮТ-НУНС до вівторка, 4 грудня (у цей день планується голосування щодо кандидатури голови Ради).

“Сьогодні є можливість до цього приєднатися, принаймні – до вівторка”, – зазначив він.

Як повідомляло агентство, голова фракції “Блок Юлії Тимошенко” Верховної Ради Юлія Тимошенко як і раніше підтримує ідею створення коаліції БЮТ, фракції Блоку “Наша Україна – Народна Самооборона” і фракції “Блок Литвина”.

Біографія Юрія Луценко

Sunday, November 25th, 2007

ЛуценкоЮРІЙ ЛУЦЕНКО

Народився 14 грудня 1964 р. у м. Рівне.

Сім’я: Батько Віталій Іванович (1937-1999) – народний депутат України, секретар ЦК КПУ, мати Віра Михайлівна (1936) – ветеринарний лікар, дружина Ірина Степанівна – головний фахівець Київського регіонального відділення Антимонопольного комітету України, два сини.

Освіта вища, у 1989 р. закінчив Львівський політехнічний інститут, факультет електронної техніки, інженер електронної техніки.

Колишній соціаліст, нині лідер громадянського руху «Народна самооборона»; народний депутат, блок «Наша Україна» – Народна самооборона» (№1).

У 1982-1984 рр. та у 1986-1989 рр. – студент Львівського політехнічного інституту.

У 1984-1986 рр. – служба в армії.

У 1989-1994 рр. – майстер дільниці, начальник техбюро цеху, головний конструктор Рівненського заводу “Газотрон”.

У 1994 р. – заступник голови Рівненської облради народних депутатів.

У 1996 р. – голова комітету економіки Рівненської облдержадміністрації.

З вересня 1997 р. по вересень 1998 р. – заступник міністра Міністерства України у справах науки і технологій.

З вересня 1998 р. по квітень 1999 р. – помічник Прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка. З квітня 1999 р. по квітень 2002 р. – помічник-консультант народного депутата України О.Мороза, Секретаріат ВР України. Секретар Політради СПУ у 1996-1998 рр. З грудня 2000 р. – співголова акції “Україна без Кучми”. Член ради акцій протесту, представник Громадянського комітету захисту Конституції “Україна без Кучми” для ведення переговорів з представниками режиму з лютого 2001 р.

Народний депутат України 4 скликання з квітня 2002 р. від СПУ.

З лютого 2005 року – Міністр внутрішніх справ України. Обіймав посаду в трьох урядах підряд – Юлії Тимошенко, Юрія Еханурова і Віктора Януковича.

В МВC Ю.Луценко почав жорстко – з серйозного чищення кадрів. Перший наказ нового Міністра стосувався створення Департаменту внутрішньої безпеки, якому він підпорядкував інспекцію по особовому складу і колишній відділ внутрішньої безпеки, а також передав (на якийсь час) спецпідрозділ “Сокіл” Убопа. Новий шеф МВС був упевнений, що, не навівши лад в своєму відомстві, не можна добитися правопорядку в країні. Вже 9 лютого 2005 Луценко звільнив командувача внутрішніми військами МВС України генерал-лейтенанта Сергія Попкова. Саме по його наказу 28 листопада 2004 року були підняті по тривозі декілька тисяч спецназівців, яких, як вважають лідери «помаранчевої революції», передбачалося кинути на придушення мітингуючих.

У липні 2006-го Ю.Луценко засудив лінію лідера СПУ А.Мороза і порвав з Соцпартією, що вступила в парламентську коаліцію з Партією регіонів (ПР) і КПУ. Будучи головою МВС в уряді “регіонала” В.Януковича був як кістка в горлі для багатьох політичних опонентів. Скажімо, для одного з лідерів ПР, народного депутата Бориса Колеснікова, який декілька місяців в 2005-му провів в тюремній камері під слідством за підозрою в здирстві. Або для його впливового колеги за фракцією Євгенія Кушнарьова, що фігурував в кримінальній справі за підозрою в діях, загрозливих територіальній цілісності України. Останній навіть сказав, що за кандидатуру Ю.Луценко в уряд В.Януковича члени фракції Партії Регіонів голосували, “зціпивши зуби і закривши очі”.

1 грудня 2006 року був звільнений з поста Міністра внутрішніх справ. Його на посту змінив колишній однопартієць, член антикризової коаліції Василь Цушко. Незабаром після відставки Ю.Луценко оголосив про створення опозиційного суспільного руху “Народна самооборона”, до якого приєдналися колишні “нашоукраїнці” Микола Катеринчук і Давид Жванія, радник Президента Тарас Стецьків.

Практично відразу після виходу з МВС Ю.Луценко почав виступати за необхідність проведення нових парламентських виборів і, по-суті, почав виборчу кампанію “Народної самооборони”. Невипадково гаряче підтримав ініціативу Президента по достроковому розпуску Верховної Ради V скликання.

З листопада 2007 року народний депутат  VІ скликання, а 18 грудня 2007 року Верховна Рада VI скликання своєю ухвалою призначила Юрія Луценко вдруге міністром внутрішніх справ України.

Володіє англійською мовою.

Декларація про доходи відсутня.