Влада і політики. Політичні новини Львова, України та світу

Архів блогу/h2>

Глава українського уряду поторгується в Москві за ціну на газ.

Friday, January 18th, 2008

Прем’єр-міністрТимошенко на порозі непростих переговорів.

Юлію Тимошенко, орієнтованого на Захід прем’єр-міністра України, який на наступному тижні приїде в Москву з першим офіційним візитом на посаді глави уряду, чекають непрості переговори, пише німецька економічна газета Handelsblatt

Вона особисто обіцяла під час передвиборної кампанії переглянути укладенІ старою адміністрацією газові угоди з Росією. У будь-якому випадку вона хоче вивести з гри непрозорого посередника компанію “РосукрЕнерго”. Хоча Кремль і не заперечує проти цього, зрозуміло одне: у такому випадку ціни на газ для України будуть рости і далі.

Перемовини будуть непростими і через нові українські борги за газ: у зв’язку з тим, що за деякими даними обсяги постачань центральноазіатського газу в Росію скоротилися на третину, “Газпром” експортує більш дорогий російський газ. Україна вже заборгувала 830 млн. доларів.

Два роки тому “газова війна” між двома країнами вже привела до однобічного припинення постачань з боку Росії в найважливішу транзитну країну, через яку російський газ йде на експорт у Західну Європу; це негативно відбилося на довірі до “Газпрому” як до надійного постачальника енергоресурсів. Сьогодні спостерігачі в Києві думають, що пробивна Тимошенко цього разу подібної ситуації не допустить. Але газове питання додає до економічних випробувань, на які доведеться відповідати прем’єр-міністрові, нові проблеми.

Незважаючи на перспективи росту в 6%, проблем ще залишається багато: державний енергетичний концерн “Нафтогаз України” знаходиться на межі банкрутства, оскільки він купує газ дорожче, ніж продає його своїм споживачам. Старий уряд під керівництвом прем’єра Віктора Януковича, популярного на Сході країни, підтримував систему за допомогою державних облігацій. Так більше продовжуватися не може, вважає Ларс Хандрих, експерт зі Східної Європи Німецького інституту економічних досліджень і член групи німецьких радників у Києві.

Крім того, Тимошенко на тлі швидкоростучої інфляції повинна виплатити 16%, виконуючи свої передвиборні обіцянки – насамперед компенсацію за утрату внесків громадян України в Ощадбанку СРСР після здобуття країною незалежності. Значних сум постраждалим очікувати не доводиться, максимум близько 200 доларів. Однак цей жест спричинить діру в бюджеті в розмірі 1,5 млрд доларів.

Це і цілу низку інших обіцянок Тимошенко сподівається виконати за рахунок доходів від приватизації: у середині тижня уряд опублікував список 28 компаній, серед них значиться і державний оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком”, 67% якого повинно піти з молотка – більше, ніж було передбачено раніше. Уряд сподівається на те, що приватизація може дати в держбюджет 1,7 млрд доларів. Однак експерти сумніваються в тому, що ці плани будуть реалізовані – і насамперед у випадку з “Укртелекомом”. “Швидше за все, інвестора буде знайти непросто”, – вважає Хандрих. Усе залежить від того, чи зможе уряд зібрати цікавий пакет пропозицій у сфері телекомунікацій.

Тимошенко має намір детально розглянути і вже здійснені приватизації. Критики звинувачують її в тому, що вона може завдати тим самим шкоду інвестиційному кліматові в країні. На відміну від свого першого прем’єрства після “помаранчевої революції”, коли один з її тодішніх партнерів по коаліції зажадав перевірки угод по приватизації починаючи з моменту здобуття країною незалежності і тим самим здійснюючи тиск на Тимошенко, зараз передбачені перевірки тільки по трьох угодах.

Верховний суд підтвердив рішення про анулювання договору на продаж 76% акцій виробника локомотивів компанії “Луганськтепловоз” російському концернові “Трансмашхолдинг”. Незважаючи на те, що аукціон був сумнівним і росіяни одержали пакет акцій компанії за ціною нижче ринкової, аналітики вважають придбання акцій компанії стратегічно вірне. Існують побоювання, що російський концерн проігнорує рішення Верховного суду і не допустить продаж акцій іншим інвесторам, таким як Siemens або Bombardier. Росія є одним з найважливіших торговельних партнерів України.

За аналогією з “газовою суперечкою” і в такому дражливому для України питанні, як приватизація, радикальні дії з боку Тимошенко неможливі, вважають спостерігачі. Крім того, її коаліція, що має лише незначну більшість у парламенті, надто хитка. Проте, один успіх – хоча це і не цілком її заслуга – на рахунку в Тимошенко є: на цьому тижні ЄС дав зелене світло вступові України у СОТ. Членству країни у СОТ більше ніщо не перешкоджає.

Тимошенко пообіцяла добитися прагматичних переговорів з Москвою.

Tuesday, December 25th, 2007

Український прем’єр має добрі наміриУкраїнський прем’єр має добрі наміри.

Юлія Тимошенко, щойно призначений прем’єр-міністр України, пообіцяла, що її правляча коаліція намагатиметься гармонізувати відносини з Москвою, – пише британське видання Financial Times

Багато спостерігачів очікують, що ця харизматична 47-річна жінка, яку було призначено минулого тижня, радикально реорганізує двосторонні відносини між Києвом та Москвою. Відносини між цими двома країнами були напруженими з часу Помаранчевої революції 2004 року. Імпульсом могли б стати її плани вивести посередників з багатомільярдної торгівлі природним газом між Україною, Росією та середньоазіатськими постачальниками.

Однак, в інтерв’ю Financial Times Тимошенко висловила впевненість в тому, що Кремль готовий прийняти більш прозору систему газових домовленостей з Києвом, чия велика трубопровідна система постачає більшу частину поставок російського газу до Європи. Як доказ вона навела нещодавні публічні коментарі з цього питання Дмітрія Мєдвєдєва, фаворита Владіміра Путіна, який завершує свій термін на посаді президента.

„Основний президентський кандидат в Росії, пан Медведєв, публічно заявив, що російська сторона не хоче мати будь-яких непрозорих газових посередників. Він сказав, що вони готові покінчити з цими посередниками,” – сказала вона.

На карту поставлена позиція зареєстрованої у Швейцарії компанії РосУкрЕнерго, яка контролює поставки середньоазіатського газу до України та значну частину обсягу продажів на європейських ринках. Компанією у рівних долях володіють російська газова група «Газпром» та два українських бізнесмени, Дмитро Фірташ та Іван Фурсін.

Тимошенко закликала укласти договори про прямі поставки газу між Газпромом та українською державною енергетичною групою Нафтогаз. Американські офіційні особи підтримали її критику ролі посередників на зразок РосУкрЕнерго, наполягаючи, що вони створюють ризик для енергетичної безпеки України та Європи, яка сама залежить від Росії на більш ніж чверть її газових потреб.

Підтвердивши свою рішучість в цьому питанні, Тимошенко пообіцяла добитися прагматичних переговорів з Москвою, щоб уникнути повторення протистояння щодо ціни газу, як це було у 2006 року та призвело до перебоїв поставок до Європи.

„Я не повернулася в прем’єрське крісло, щоб напружувати відносини з Росією – це не є моїм наміром. Я намагатимусь запровадити відносини рівного партнерства,” – сказала вона.

Вона сказала, що її завданням буде прийняття бюджету цього тижня, а також термінове затвердження державних гарантій щодо боргових зобов’язань, щоб заспокоїти все більш роздратованих інвесторів з борговими процентами в Нафтогазі.

„Дуже важко починати роботу абсолютно нового уряду лише за тиждень до Нового року, зокрема, беручи до уваги, що накопичилось так багато проблем. Можливо, ми поб’ємо рекорд Книги рекордів Гінесса, прийнявши новий бюджет протягом

Однак враховуючи те, що Тимошенко має лише незначну більшість в парламенті, опозиція на чолі з Януковичем є серйозною силою, яка може перешкодити цим планам.

Партія регіонів ініціює поновлення переговорів про створення широкої коаліції.

Wednesday, December 12th, 2007

ЧорновілЧорновіл: ПР ініціює поновлення переговорів про створення широкої коаліції.

Партія регіонів ініціює поновлення переговорів про створення широкої коаліції.

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на прес-конференції у Києві повідомив народний депутат України (фракція Партії регіонів) Тарас ЧОРНОВІЛ.

«Оскільки перший крок по завершенню (створення) помаранчевої парламентсько-урядової коаліції виявився безрезультативним, то чекати другий, третій крок, ми вважаємо небезпечним. І тому ми ініціюємо відновлення переговорів», – сказав Т.ЧОРНОВІЛ.

Водночас, за його словами, поки що до реальних переговорів не дійшло. «Можливо, нам скажуть: ми ще 3-4 рази пограємось у голосування за ТИМОШЕНКО, а, можливо, скажуть: давайте почнемо офіційні переговори», – уточнив депутат.

Т.ЧОРНОВІЛ зауважив, що до створення “помаранчевої” коаліції уповноваженими на переговори про широку коаліцію від Партії регіонів були її лідер Віктор ЯНУКОВИЧ, а також Борис КОЛЕСНІКОВ, Раїса БОГАТИРЬОВА та Андрій КЛЮЄВ.

Крім того, за словами Т.ЧОРНОВОЛА, на сьогодні Партія регіонів не отримала жодної відповіді на пропозиції про поновлення переговорів про створення широкої коаліції. За його словами, БЮТ не погоджується на такий крок, оскільки скоро – президентські вибори, хоча багато поміркованих бютівців у кулуарах розмірковують про можливість коаліції БЮТ та Партії регоінів.

Т.ЧОНОВІЛ відзначив, що серед виборців об’єднання Партії регіонів з БЮТ сприймалось би набагато позитивніше, ніж об’єднання Партії регіонів і НУ-НС, оскільки останні, за його словами, в очах виборців занадто дискредитовані.

Він також зауважив, що немає відповіді від НУ-НС щодо переговорів, але не виключив, що такі переговори йтимуть не формально, а в кулуарах. «У нас тихенько домовляються в кулуарах, а потім раптом виходять на трибуну ВР, і всі думають: коли вони встигли домовитись?», – сказав Т.ЧОРНОВІЛ, додавши, що БЮТ і НУ-НС у разі наявності політичної волі все ж таки можуть обрати Юлію ТИМОШЕНКО прем’єр-міністром.

Переговори з урегулювання статусу Косова.

Thursday, December 6th, 2007

КосовоБалканський детонатор.

10 грудня «трійка» міжнародної контактної групи у складі Євросоюзу, США і Росії завершує переговори з урегулювання статусу Косова. Результатом цієї роботи буде передана у Раду Безпеки ООН доповідь. Власті Косова вже заявили, що, незалежно від ухвалених рішень, незалежність краю буде оголошено вже в грудні 2007 р.

Балкани традиційно є «пороховою бочкою» Європи, зберігши таке реноме і в XXI столітті. Наразі цей регіон знову приковує до себе пильну увагу світовій громадськості через спроби Косова здобути незалежність.

Витоки сучасної кризи в Косовому багато істориків вбачають у подіях середини ХХ століття, коли югославський уряд на чолі з І. Б. Тіто, прагнучи до об’єднання з Албанією, дозволив албанцям, що опинилися в ході Другої світової війни на території Югославії, залишитися в Косові.

Відзначаючи цей факт, водночас слід визнати, що причину розбрату між сербами та албанцями все ж таки було закладено дещо раніше.

У 1912-1913 роках на карті Європи виникла незалежна албанська держава. Саме тоді на конференції послів найбільших держав у Лондоні були затверджені межі Албанії. Проте прикордонна лінія оперізувала не лише місця компактного проживання албанського населення, а й прив’язувалася до певних рельєфів місцевості. З цієї причини деяка частина албанців опинилася за межами етнічної держави, що надалі призвело до численних конфліктів між балканськими державами та албанською діаспорою. В першу чергу це стосувалося району Косова і Метохії (сербська назва краю).

Особливо яскраво албансько-сербське протистояння у своїх мемуарах описав албанський диктатор Енвер Ходжа. Він розповідав, що: «наприкінці ХІХ століття внаслідок захоплення Сербією, Чорногорією і Австро-Угорщиною областей Косова було силоміць виселено близько 300 тис. албанців, що викликало найлютішу ненависть і підняло всю країну на боротьбу за відсіч і османів, і «шкяу» (сербів і чорногорців), які були гірші османщини…».

“Зелене світло” початку переговорів про вступ в ОЕСР Росії, Естонії, Китаю, Ізраїлю та Словенії.

Monday, December 3rd, 2007

Країни-члени Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) дали “зелене світло” початку переговорів про вступ в організацію Росії, Естонії, Китаю, Ізраїлю та Словенії. Про це повідомляється в прес-релізі, розміщеному на офіційному сайті ОЕСР. У п’ятницю в штаб-квартирі організації в Парижі послам п’яти країн були вручені “дорожні карти” – формально це означає початок процесу переговорів про членство держав в інтеграційному об’єднанні. Переговори з п’ятьма країнами, у тому числі Росією, будуть вести індивідуально. У найближчі кілька тижнів заступник генсека ОЕСР Тельма Ескі відвідає кожного кандидата і обговорить графік проведення зустрічей з різними комітетами організації. Росія подала заявку на вступ в ОЕСР в 1996 році в більше 10 років тісно з нею співпрацювала. 16 травня 2007 року за підсумками дводенного засідання в паризькій штаб-квартирі ОЕСР Росія була запрошена для початку переговорів про членство в організації. Однак початок переговірного процесу про вступ РФ було заблоковано цього року Польщею, що також є членом ОЕСР. Минулого тижня польський прем’єр Дональд Туск оголосив, що Варшава, прагнучи покращення відносини з Москвою, більше не буде блокувати ці переговори. У бесіді з РІА Новини керівник прес-служби ОЕСР не змін відповістити на запитання, як довго можуть протривати дискусії про членство Росії. Раніше в МЗС РФ повідомили, що Москва розраховує завершити переговірний процес до 2010 року. Основна вага переговорів, як і у випадку із вступом у Світову організацію торгівлі, повинна лягти на міністерства соціально-економічного блоку. Організація економічного співробітництва та розвитку ОЕСР – міжнародний науково-практичний урядовий форум, членами якого на сьогодні є 30 індустріально розвинених держав. Мета ОЕСР – обговорення, розробка та удосконалювання економічної та соціальної політики, що проводиться учасниками на основі нових ідей, отриманих у результаті наукових досліджень.